Уреаплазми – примітивні бактерії, споріднені з мікоплазмами, які оселяються усередині клітин організму-хазяїна, у тому числі і людини. Серед уреаплазм є види, здатні викликати захворювання сечостатевої системи у людини – уреаплазмози.
Уреаплазмози, разом з хламідіозом, гонореєю і трихомонозом, є однією з найбільш поширених інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). Серед дорослих, які провадять активне статеве життя, уреаплазма передається статевим шляхом. Діти заражаються від інфікованої матері під час пологів, в процесі руху по пологових шляхах. Серед дітей біля 5% інфіковані уреаплазмою. Джерелом інфекції є людина, хвора на уреаплазмоз, або здоровий носій уреаплазми.
Уреаплазми можуть роками жити в організмі, не викликаючи жодних симптомів. Серед сексуально активних жінок і чоловіків безсимптомне носійство уреаплазми спостерігають в 70% випадків. В принципі, уреаплазма входить до числа мікроорганізмів, що складають нормальну мікрофлору піхви. Захворювання починається у разі підвищення її кількості більше за певний рівень. Уреаплазмоз пов'язують із низкою захворювань, в першу чергу це безпліддя, як наслідок запальних процесів в малому тазі і сечостатевій системі. Крім того, за різними відомостями уреаплазмоз викликає важкі ушкодження плоду, аж до народження мертвої дитини, передчасні пологи, хоріоамніоніт (запалення оболонок плоду і зараження інфекцією навколоплідних вод). У новонароджених, заражених уреаплазмою може розвиватися пневмонія і менінгіт.
Найбільш чутливим і точним методом, що дозволяє виявити уреаплазму, є метод ПЛР – полімеразної ланцюговій реакції. Його суть полягає в тому, що за допомогою спеціальної методики і реактивів генетична інформація уреаплазми (ДНК) багаторазово копіюється в лабораторних умовах, збільшуючи свою концентрацію в два рази на кожному циклі копіювання. Це дає можливість виявити вірус або бактерію навіть в тих випадках, коли її вміст складає лише сотню на мілілітр крові. Друга унікальна перевага методу ПЛР – це його надзвичайна, практично 100% вибірковість, по відношенню до конкретного збудника захворювання. Якщо генетична інформація тестованої бактерії або вірусу в пробі відсутня – то вона не копіюється і не визначається. Для проведення аналізу на наявність уреаплазми методом полімеразної ланцюгової реакції можна використати різні біологічні матеріали – кров, зскрібок з уретри, сік простати, сперму і т. д.