Мікоплазми – примітивні бактерії, які оселяються усередині клітин організму-хазяїна, у тому числі і людини. Існує багато груп мікоплазм, частина з яких можуть викликати захворювання сечостатевої системи у людини – мікоплазмози.
Мікоплазмози, разом з хламідіозом, гонореєю і трихомонозом, є однією з найбільш поширених інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). Джерелом інфекції є людина, хвора на мікоплазмоз, або здоровий носій мікоплазми. При цьому зазначені інфекції, що передаються статевим шляхом, часто поєднуються, ускладнюючи лікування і діагностику захворювання. Зрештою, життєдіяльність мікоплазм в клітинах людини може привести до запальних захворювань малого тазу та сечостатевої системи (уретрит, простатит і вагініт) і стати причиною розвитку безпліддя як у жінок, так і у чоловіків. Крім того, серед наслідків мікоплазмозу звертають увагу на патології вагітності і порушення розвитку плоду, спонтанні аборти і передчасні пологи.
Серед роду мікоплазм відмічають Mycoplasma hominis. Цей мікроорганізм виявляють як у дорослих, так й у дітей. Серед дорослих, які провадять активне статеве життя, мікоплазма Mycoplasma hominis передається статевим шляхом. Діти заражаються від інфікованої матері під час пологів, в процесі руху по пологових шляхах. Відмічають також і побутовий шлях передачі інфекції, який відбувається через предмети особистої гігієни (нижня білизна, купальники, рушники, постільна білизна). Мікоплазма Mycoplasma hominis відноситься до умовно-патогенних мікроорганізмів. Її визначення в уретрі при уретриті вважається надійним показником захворювання тільки за умови високої концентрації антитіл або генетичної інформації (ДНК) мікоплазми.
Найбільш чутливим і точним методом, що дозволяє виявити мікоплазму, є метод ПЛР – полімеразної ланцюгової реакції. Його суть полягає в тому, що за допомогою спеціальної методики і реактивів генетична інформація мікоплазми (ДНК) багаторазово копіюється в лабораторних умовах, збільшуючи свою концентрацію в два рази на кожному циклі копіювання. Це дає можливість виявити вірус або бактерію навіть в тих випадках, коли її вміст складає лише сотню на мілілітр крові. Друга унікальна перевага методу ПЛР – це його надзвичайна, практично 100% вибірковість, по відношенню до конкретного збудника захворювання. Якщо генетична інформація тестованої бактерії або вірусу в пробі відсутня – то вона не копіюється і не визначається. Для проведення аналізу на наявність мікоплазми методом полімеразної ланцюгової реакції можна використати різні біологічні матеріали – кров, зскрібок з уретри, сік простати, сперму і т. д.