Сифіліс – важке системне захворювання, яке уражає увесь організм : внутрішні органи, нервову систему, мозок, кістки, шкіру і слизові оболонки. Збудником сифілісу є бактерія - бліда спірохета (Treponema pallidum).
При виявленні блідої спірохети плазматичні клітини крові синтезують особливий клас білків, які називаються антитілами або імуноглобулінами. Ці білки нейтралізують токсичні речовини, які виробляє збудник сифілісу і уповільнюють його розмноження. Крім того, імуноглобуліни сигналізують усій імунній системі про вторгнення хвороботворного мікроорганізму.
При аналізі на вміст сумарних антитіл визначають суму імуноглобулінів IgM і IgG. Цей аналіз дозволяє надійно діагностувати сифіліс при перших клінічних проявах і появі твердого шанкру. Реакція стає позитивною у кінці 3-го або впродовж 4-го тижня після появи шкірної виразки в місці проникнення інфекції.
Вміст сумарних антитіл визначають переважно методом імуноферментного аналізу (ІФА). Його можна використовуватися як підтверджувальний тест на сифіліс, так і високоефективний відбірковий (скринінговий) тест.