УКР РУС

Гонокок Neisseria gonorrhoeae, полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР)

В нормі показник аналізу дорівнює нулю
Гонокок Neisseria gonorrhoeae, полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР)

Гонокок (Neisseria gonorrhoeae) – бактерія, яка викликає гонорею. Це захворювання займає одно з провідних місць серед інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). Специфікою гонореї є те, що більш ніж у половини інфікованих жінок захворювання протікає без симптомів. Серед чоловіків безсимптомних форм значно менше – до 10%.

Зараження гонококом часто супроводжує інфікування трихомонадою, тому при встановленні діагнозу трихомоноз, визначення гонокока є обов'язковою процедурою. Гонорея переважно передається під час статевого акту, хоча не виключено і зараження через предмети особистої гігієни і під час пологів, при проходженні новонародженого через пологові шляхи хворої матері.

Найбільш відповідним сучасним вимогам до діагностики і точним методом виявлення гонокока (Neisseria gonorrhoeae) є спосіб полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Він забезпечує чутливість близько 90% та специфічність – 96%. Під специфічністю методу мається на увазі відсоток здорових осіб і хворих з іншими захворюваннями, у яких тест показує негативний результат. Чим вище цей показник, тим менше вірогідності отримання неправдивого позитивного результату. Чутливість – відсоток позитивних результатів тесту, отриманих у інфікованого пацієнта. Чим вище її значення, тим більше вірогідності виявити інфекцію в організмі хворого.

Суть методу полімеразної ланцюгової реакції полягає в тому, що за допомогою спеціальної методики і реактивів генетична інформація гонокока (ДНК) багаторазово копіюється в лабораторних умовах, збільшуючи свою концентрацію в два рази на кожному циклі копіювання. Це дає можливість виявити бактерію навіть в тих випадках, коли її вміст складає лише сотню на мілілітр крові. Якщо генетична інформація тестованої бактерії або вірусу в пробі відсутня – то вона не копіюється і не визначається.

Метод полімеразної ланцюгової реакції може бути використаний для різноманітного біологічного матеріалу – кров, сеча, сперма, сік простати, урогенітальний мазок і т. д. Вибір матеріалу для дослідження на наявність гонокока проводиться згідно стадії і проявів захворювання і призначається виключно лікарем.