УКР РУС

Антитіла IgG до уреаплазми Ureaplasma urealyticum

В нормі показник аналізу дорівнює нулю
Антитіла IgG до уреаплазми Ureaplasma urealyticum

Уреаплазми – примітивні бактерії, споріднені з мікоплазмами, які оселяються усередині клітин організму-хазяїна, у тому числі і людини. Серед уреаплазм є види, здатні викликати захворювання сечостатевої системи у людини – уреаплазмози.

Уреаплазмози, разом з хламідіозом, гонореєю і трихомонозом, є однією з найбільш поширених інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). Серед дорослих, які провадять активне статеве життя, уреаплазма передається статевим шляхом. Діти заражаються від інфікованої матері під час пологів, в процесі руху по пологових шляхах. Серед дітей біля 5% інфіковані уреаплазмою. Джерелом інфекції є людина, хвора на уреаплазмоз, або здоровий носій уреаплазми.

Уреаплазми можуть роками жити в організмі, не викликаючи жодних симптомів. Серед сексуально активних жінок і чоловіків безсимптомне носійство уреаплазми спостерігають в 70% випадків. В принципі, уреаплазма входить до числа мікроорганізмів, що складають нормальну мікрофлору піхви. Захворювання починається у разі підвищення її кількості більше за певний рівень. Уреаплазмоз пов'язують із низкою захворювань, в першу чергу це безпліддя, як наслідок запальних процесів в малому тазі і сечостатевій системі. Крім того, за різними відомостями уреаплазмоз викликає важкі ушкодження плоду, аж до народження мертвої дитини, передчасні пологи, хоріоамніоніт (запалення оболонок плоду і зараження інфекцією навколоплідних вод). У новонароджених, заражених уреаплазмою може розвиватися пневмонія і менінгіт.

При виявленні уреаплазми плазматичні клітини крові синтезують особливий клас білків, які називаються антитілами або імуноглобулінами. Ці білки нейтралізують токсичні речовини, які продукують уреаплазма і уповільнюють її розмноження. Крім того, імуноглобуліни сигналізують усій імунній системі про вторгнення хвороботворного мікроорганізму. Антитіла класу IgG з'являються останніми серед всіх імуноглобулінів – через 15-20 днів після початку захворювання. На відміну від імуноглобулінів IgM і IgA, антитіла IgG зберігаються в крові упродовж тривалого періоду часу, іноді – усе життя. Вони відповідають за довготривалий імунітет, і найбільш активні у вторинній імунній відповіді, проявляючи антитоксичні властивості. Крім того, вони єдині серед антитіл проникають через плаценту і захищають плід. Таким чином їхнє виявлення може свідчити про раніше перенесену інфекцію.

Слід зазначити, що при уреаплазмозі діагностичне значення виявлення антитіл незначне. Найбільшого поширення визначення антитіл IgG і IgA отримало при діагностуванні хронічних форм захворювання і при поширенні інфекції на увесь організм (генералізована форма). При цьому аналіз повторюють кілька разів з проміжком в часі 2-3 тижні, а висновки про захворювання роблять лише при збільшенні кількості антитіл не менше, чим в 4 рази.