Хламідії – внутрішньоклітинні паразити, за своєю будовою схожі на примітивні бактерії, які втратили частину своїх біологічних систем. Серед декількох відомих видів хламідій, небезпечною для людини є Chlamydia trachomatis (хламідія трахоматіс). Вона дістала свою назву від захворювання ока "трахома", яке вражає рогівку, аж до повної сліпоти.
Хламідії викликають хламідіоз – найбільш поширене захворювання з групи інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). Не менше 10% молодих сексуально активних людей уражені хламідійною інфекцією. Значна кількість інфікованих пов'язана з тим, що ймовірність заразиться при статевому контакті становить приблизно 75%. Діти заражаються від інфікованої матері, при проходженні по пологових шляхах у момент народження.
Хламідіоз проявляється різноманітними ураженнями організму. У жінок, в першу чергу, це запальні захворювання органів малого тазу. Найбільша небезпека полягає в тому, що 90% випадків хламідіозу протікають без яких або симптомів. В результаті діяльності хламідій розвиваються ускладнення, які призводять до безпліддя, викиднів, позаматкових вагітностей і так далі. У чоловіків хламідії вражають органи сечостатевої системи, викликаючи уретрит, проктит, які також можуть бути причиною безпліддя. Таким чином, аналіз на наявність хламідій обов'язковий при усіх випадках безпліддя. Крім того, хламідії викликають захворювання очей – трахому і кон'юнктивіт. Інші хвороби, пов'язані з хламідійною інфекцією зустрічаються нечасто.
При виявленні хламідій плазматичні клітини крові синтезують особливий клас білків, які називаються антитілами або імуноглобулінами. Ці білки нейтралізують токсичні речовини, які виробляють хламідії і уповільнюють їх розмноження. Крім того, імуноглобуліни сигналізують усій імунній системі про вторгнення хвороботворного мікроорганізму.
Антитіла класу IgG з'являються останніми – через 15-20 днів після початку захворювання. На відміну від імуноглобулінів IgM і IgA, антитіла IgG зберігаються в крові упродовж тривалого періоду часу, іноді – усе життя. Вони відповідають за довготривалий імунітет, та найбільш активні у вторинній імунній відповіді, проявляючи антитоксичні властивості. Крім того, вони єдині серед антитіл проникають через плаценту і захищають плід. Таким чином їхнє виявлення може свідчити про раніше перенесену інфекцію. Одноразове визначення IgG не дає надійної інформації про захворювання, тому в практиці проводять одно або декілька повторних досліджень з інтервалом 2-3 тижні. При збільшенні концентрації антитіл IgG більш ніж в 4 рази можна робити висновок про наявність у хворого хламідійної інфекції.