УКР РУС

Мікоплазма Mycoplasma genitalium, полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР)

В нормі показник аналізу дорівнює нулю
Мікоплазма Mycoplasma genitalium, полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР)

Мікоплазми – примітивні бактерії, які оселяються усередині клітин організму-хазяїна, у тому числі і людини. Існує багато груп мікоплазм, частина з яких можуть викликати захворювання сечостатевої системи у людини – мікоплазмози.

Мікоплазмози, разом з хламідіозом, гонореєю і трихомонозом, є однією з найбільш поширених інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). Джерелом інфекції є людина, хвора на мікоплазмоз, або здоровий носій мікоплазми. При цьому зазначені інфекції, що передаються статевим шляхом часто поєднуються, ускладнюючи лікування і діагностику захворювання. Зрештою, життєдіяльність мікоплазм в клітинах людини може привести до запальних захворювань малого тазу та сечостатевої системи (уретрит, простатит і вагініт) і стати причиною розвитку безпліддя як у жінок, так і у чоловіків. Крім того, серед наслідків мікоплазмозу звертають увагу на патології вагітності і порушення розвитку плоду, спонтанні аборти і передчасні пологи.

Серед роду микоплазм відмічають Mycoplasma genitalium. На відміну від інших видів мікоплазм і уреаплазм, відносно мікоплазми Mycoplasma genitalium існує чітка позиція фахівців : ця інфекція є безумовно патогенною. При з'ясуванні причин безпліддя або запальних захворювань малого тазу, дослідження на наявність мікоплазми Mycoplasma genitalium проводиться обов'язково.

Виявлення мікоплазми Mycoplasma genitalium в сучасній діагностиці проводиться виключно методом ПЛР – полімеразної ланцюговій реакції. Його суть полягає в тому, що за допомогою спеціальної методики і реактивів генетична інформація мікоплазми (ДНК) багаторазово копіюється в лабораторних умовах, збільшуючи свою концентрацію в два рази на кожному циклі копіювання. Це дає можливість виявити вірус або бактерію навіть в тих випадках, коли її вміст складає лише сотню на мілілітр крові. Друга унікальна перевага методу ПЛР – це його надзвичайна, практично 100% вибірковість, по відношенню до конкретного збудника захворювання. Якщо генетична інформація тестованої бактерії або вірусу в пробі відсутня – то вона не копіюється і не визначається. Для проведення аналізу на наявність мікоплазми методом полімеразної ланцюгової реакції можна використати різні біологічні матеріали – кров, зскрібок з уретри, сік простати, сперму і т. д.