Гепатит В - небезпечне інфекційне захворювання. Його збудник - вірус гепатиту B (HBV). На відміну від вірусу гепатиту А, вірус гепатиту B характеризується значним різноманіттям форм (високою генетичною мінливістю). Зараження вірусом призводить до розвитку гострого гепатиту, проте в 90% випадків хвороба завершується одужанням. У 10% випадків захворювання гепатит В переходить з гострої в хронічну форму, небезпека якої полягає в ймовірному розвитку цирозу печінки.
У ядрі вірусу гепатиту В знаходиться декілька специфічних білків (антигенів), серед них ядерний антиген - HbcAg. Потрапляючи в кров він розщеплюється з утворення антигену HbeAg. HBeAg є найбільш точним показником інтенсивності розмноження вірусу гепатиту В в організмі. HBeAg можна виявити в сироватці крові більшості хворих гострим гепатитом В, при цьому він зазвичай зникає з крові раніше за HBsAg. Переважно, його сліди зберігаються в сироватці крові ще упродовж 3-6 тижнів. Зникнення HBeAg при гострому гепатиті, як правило, пов'язане зі зниженням рівня АлАТ і АсАТ і початком фази одужання.
Цей антиген часто знаходять в сироватці крові при хронічному активному гепатиті - його виявлення упродовж 20 тижнів і більше показує, що динаміка процесу йде у бік формування хронічного носійства і, можливо, хронічного гепатиту. Встановлено, що присутність HBeAg в крові свідчить про високу її інфекційність, тобто про присутність в організмі пацієнта активної інфекції вірусного гепатиту В. Хворим хронічним активним гепатитом противірусні препарати призначають тільки при виявленні в крові HbeAg.