Гепатит С - небезпечне інфекційне захворювання. Його збудник - вірус гепатиту С (HCV), який відрізняється великим різноманітимо форм (високою генетичною мінливістю). На сьогодні налічують 11 форм вірусу гепатиту С, проте для нашого регіону актуальними є дві форми: перша і друга, які, у свою чергу, підрозділяються на субтипи.
Найбільш чутливим і точним методом, який дозволяє виявити вірус гепатиту С в крові пацієнта, є метод ПЛР - полімеразної ланцюгової реакції. Його суть полягає в тому, що за допомогою спеціальної методики і реактивів генетична інформація вірусу (ДНК або РНК) багаторазово копіюється в лабораторних умовах, збільшуючи свою концентрацію в два рази на кожному циклі копіювання. Це дає можливість виявити вірус або бактерію навіть в тих випадках, коли її вміст складає лише сотню на мілілітр крові. Друга унікальна перевага методу ПЛР - це його надзвичайна, практично 100% вибірковість стосовно конкретного збудника захворювання. Якщо генетична інформація тестованої бактерії або вірусу в пробі відсутня - то вона не копіюється і не визначається.
Якісне виявлення РНК вірусу дозволяє точно встановити, що вірус знаходиться у стадії розмноження, навіть у тому випадку, якщо виявлення імуноглобулінів(сумарних, IgG або IgM) вірусу гепатиту С не дало результату. Чутливість ПЛР тесту до РНК вірусу гепатиту С дуже висока - десяти молекул РНК HCV в досліджуваному матеріалі досить для його виявлення. Виявлення імуноглобулінів (сумарних, IgG або IgM) підтверджує лише факт зараження, але не дозволяє судити про активність інфекційного процесу і прогнозувати розвиток захворювання. При цьому антитіла(імуноглобуліни) виявляють як в крові хворих гострим і хронічним гепатитом, так і у тих пацієнтів, хто хворів і видужав, а виявлення РНК чітко вказує на розмноження вірусу. Крім того, антитіла з'являються в крові тільки через декілька місяців після перших проявів хвороби, що уповільнює отримання точного діагнозу. Проте, для повноти картини потрібне проведення як ПЛР-тесту, так і аналізу на вміст антитіл до вірусу гепатиту С.
Звернемо увагу на ще одну перевагу цього методу - для його проведення підходить різноманітний біологічний матеріал, а не тільки сироватка крові. Таким матеріалом може бути зішкріб з уретри, плевральна рідина, ліквор, сперма, сік простати та інш.