Гепатит В - небезпечне інфекційне захворювання. Його збудник - вірус гепатиту B (HBV). На відміну від вірусу гепатиту А, вірус гепатиту B характеризується значним різноманіттям форм (високою генетичною мінливістю). Зараження вірусом призводить до розвитку гострого гепатиту, проте в 90% випадків хвороба завершується одужанням. У 10% випадків захворювання гепатит В переходить з гострої в хронічну форму, небезпека якої полягає в ймовірному розвитку цирозу печінки.
У ядрі вірусу гепатиту В знаходиться специфічний білок (антиген), який називають ядерним, і означають скороченням HBcAg. Цей антиген неможливо виявити в сироватці крові звичайними методами, проте, у відповідь на його появу в уражених вірусом гепатиту В клітинах печінки, організм виділяє антитіла. Серед все класів антитіл першими починають синтезуватися імуноглобуліни IgM. Їх виявляють вже на початку гострої фази хвороби, ще до появи або в перші дні жовтяниці, іноді навіть у кінці інкубаційного періоду, коли не виявляються ніяких інших ознак хвороби.
Антитіла IgM до антигену HBcAg виявляються в крові хворих на протязі декількох місяців (до півроку), а потім зникають. Відсутність в крові пацієнта цих антитіл після зникнення клінічних проявів гепатиту В(жовтяниця і т. д.) можна вважати ознакою очищення організму від вірусу.