Гепатит В - небезпечне інфекційне захворювання. Його збудник - вірус гепатиту B (HBV). На відміну від вірусу гепатиту А, вірус гепатиту B характеризується значним різноманіттям форм (високою генетичною мінливістю). Зараження вірусом призводить до розвитку гострого гепатиту, проте в 90% випадків хвороба завершується одужанням. У 10% випадків захворювання гепатит В переходить з гострої в хронічну форму, небезпека якої полягає в ймовірному розвитку цирозу печінки.
У ядрі вірусу гепатиту В знаходиться специфічний білок (антиген), який називають ядерним, і означають скороченням HBcAg. Цей антиген неможливо виявити в сироватці крові звичайними методами, проте, у відповідь на його появу в уражених вірусом гепатиту В клітинах печінки, організм виділяє антитіла. Вони виробляються плазматичними клітинами крові і сигналізують імунній системі про вторгнення. У відповідь на цей сигнал, організм мобілізується і знищує або видаляє з організму віруси, бактерії та інш.
Загальні антитіла до HBcAg складаються з імуноглобулінів IgM і IgG. Визначення сумарних антитіл до HBcAg дозволяє виявити інфікування вірусом гепатиту на різних стадіях, у тому числі вказуючи на раніше перенесений гепатит. Крім того, цей тест дозволяє поставити діагноз в період "серологічного вікна" при гострому гепатиті В, коли австралійський поверхневий антиген HBsAg вже не виявляється, а антитіла до HBsAg ще не виробляються плазматичними клітинами. Для того, щоб встановити, в якій стадії розвитку знаходиться вірусний гепатит В, окрім загальних антитіл, потрібно провести додаткове визначення IgM для HBcAg. Імуноглобуліни класу IgM - показник активного розмноження вірусу, тобто гострої інфекції, а антитіла класу IgG - перенесеній інфекції.