Макроелемент кальцій відіграє важливу роль в організмі, беручи участь у створенні кісткової тканини і побудові кістяку (макроелементи – елементи, що складають живу речовину: калій, натрій, хлор, кальцій, магній, фосфор і сірка). Він необхідний для нормального згортання крові; цей макроелемент бере участь у нервово-м'язовій діяльності, він регулює проникність клітинних стінок. Кальцій має здатність накопичуватися в місцях ушкодження тканин при травмах або хворобах.
Приблизно 99% кальцію знаходиться в кістках, решта – у сироватці крові. Приблизно половина кальцію сироватки міститься в іонізованій (вільній) формі, інша половина зв'язана з білками та перебуває також у вигляді солей – фосфатів, цитратів. Тому зміна вмісту білків у крові, особливо альбуміну, суттєво впливає на загальний вміст кальцію, при цьому не змінюючи кількості іонізованого кальцію.
Кальцій, що утримується в кістковій тканині (кістки, зуби і т.д.), перебуває у взаємодії з іонами сироватки крові. При нестачі кальцію в сироватці він вивільняється з кісток і запобігає різким і небезпечним коливанням його концентрації в крові.
Обмін кальцію регулюють паратиреоїдний гормон і гормон кальцитонін (виробляються щитоподібною залозою), а також вітамін D. З організму кальцій виводиться переважно з калом (до 70 %) і сечею. Одже, його вміст може змінюватися при хворобах щитоподібної залози, нирок і пухлинах різного походження.