Мідь – один з найважливіших і незамінних мікроелементів в організмі людини. Значна кількість ферментів не можуть нормально виконувати свої функції без міді. Важливу роль в обміні міді відіграє церулоплазмін – білок, що виконує низку завдань. Мідь у сироватці крові знаходиться у з'вязаній формі: із церулоплазміном (95%) і альбуміном (5%).
Половина всієї міді міститься в м'язах і кістках, 10% – у тканинах печінки. Добова потреба людини в міді становить 1−2 мг. Ключову роль у її обміні відіграє печінка, а більша частина міді виділяється із організму з калом.
Норма вмісту міді в сироватці крові залежить від віку:
| Вік | Концентрація міді в сироватці крові | |
|---|---|---|
| мг/дл | мкмоль/л | |
| Діти до 6 міс: | 20−70 | 3,14−10,99 |
| Діти до 6 років | 90−190 | 14,3−29,83 |
| Діти до 12 років | 80−160 | 12,56−25,12 |
| Дорослі чоловіки | 70−140 | 10,99−21,98 |
| Дорослі жінки | 80−155 | 12,56−24,34 |
Мідь має виражену протизапальну дію й знижує вага таких аутоімуних захворювань, як ревматоїдний артрит. При нестачі цього мікроелемента підвищується вміст холестерину та жирів у крові. Недостатність міді проявляється різними порушеннями обміну речовин.