В організмі фосфор міститься як у неорганічній, так і в органічній формі. Неорганічні сполуки фосфору – це солі: фосфати калію, натрію, кальцію, магнію. У клітинах перебуває органічний фосфор, а неорганічний міститься в сироватці крові і становить найбільший інтерес для лабораторних досліджень.
Фосфор необхідний для утворення кісток і енергетичного обміну в клітинах. Приблизно 85% усього фосфору в організмі знаходиться в кістках, 14 % – усередині клітин, і тільки 1% – у позаклітинній рідині. Близько 40% фосфору виводиться з калом, решта – із сечею.
Норма вмісту неорганічного фосфору в сироватці крові залежить від віку:
Вік | Концентрація фосфору в сироватці крові | |
---|---|---|
мг/дл | ммоль/л | |
1-2 дня | 5,5−9,5 | 1,78−3,07 |
До 1 року | 4,5−6,5 | 1,45−2,10 |
Діти | 4,5−5,5 | 1,45−1,78 |
Дорослі | 2,7−4,5 | 0,87−1,45 |
Чоловіки старше 60 років | 2,3−3,7 | 0,74−1,20 |
Жінки старше 60 років | 2,8−4,1 | 0,90−1,32 |
Сполуки фосфору не тільки відіграють роль матеріалу для кісток, але й беруть участь в регулюванні кислотно-лужного балансу організму та у різних процесах обміну вуглеводів, жирів і білків. Фосфор приймає участь в синтезі багатьох важливих сполук, у першу чергу – нуклеїнових кислот (ДНК, РНК), фосфоліпідів і інших з'єднань. Концентрація фосфору нижче 0,3 ммоль/л призводить до порушення енергетичного обміну клітин.
Основними речовинами, що регулюють вміст фосфору, є: паратиреоїдний гормон (продукується щитоподібною залозою), інсулін і вітамін D. Обмін фосфору в організмі тісно пов'язаний з обміном кальцію. Важливе значення в діагностиці рахіту має співвідношення вмісту загального кальцію та неорганічного фосфору в крові. У нормі в дітей це співвідношення рівне 1,9-2, а при рахіті підвищується до 3 і вище.