УКР РУС
Важливо!

Гемоглобін

Норма для чоловіків від 130 до 160 г/л, жінок - від 120 до 140 г/л
Гемоглобін

Визначення гемоглобіну є одним з найважливіших та основних лабораторних досліджень крові. Цей аналіз є обов'язковим при з'ясуванні загального стану пацієнта, особливо при підозрі на захворювання системи кровотворення. Разом з підрахунком еритроцитів, зміна значення гемоглобіну може вказувати на наявність анемії внаслідок хвороб, крововтрати або отруєння. Вміст гемоглобіну в крові, переважно, не встановлюється окремо; він визначається разом із іншими показниками у загальному клінічному аналізі крові.

Гемоглобін – складний білок, який зв'язує кисень і доносить його до клітин. Він містить у собі залізо, що надає йому червоний колір, який згодом набувають еритроцити – клітини, що несуть у собі гемоглобін. Кров, яка попадає в легені після проходження через серце, насичується киснем саме завдяки гемоглобіну. Після такого насичення вона розподіляється по кровоносній системі та доносить кисень до всіх органів тіла, і далі повертається до циклу.

Крім того, що гемоглобін переносить кисень до тканин тіла, він зв'язує в них певну кількість вуглекислого газу, який вивільняє в легенях, де знову насичується киснем. Таким чином, ми вдихаємо повітря з малим вмістом вуглекислого газу, а видихаємо з більшим.

Будь-яке зменшення концентрації гемоглобіну в крові має викликати стурбованість. При цьому треба враховувати й інші показники загального аналізу крові – вміст еритроцитів, гематокрит, кольоровий показник. Загалом прийнято, що зменшення концентрації гемоглобіну в крові до 120 г/л та менше вказує на розвиток анемії. Концентрація гемоглобіну 30-40 г/л — показник вираженої анемії, при якій необхідні невідкладні заходи. Мінімальна його кількість в крові, що сумісна з життям, — 10 г/л.

У різному віці нормальні показники гемоглобіну (так само, як еритроцитів або гематокриту) дещо відрізняються:

Вік Жінки, г/л Чоловіка, г/л
Кров з пуповини 135−200 135−200
1−3 дня 145−225 145−225
1 тиждень 135−215 135−215
2 тиждень 125−205 125−205
1 місяць 100−180 100−180
2 місяця 90−140 90−140
3−6 місяців 95−135 95−135
0,5−2 років 106−148 114−144
3−6 років 102−142 104−140
7−12 років 112−146 110−146
13−16 років 112−152 118−164
17−19 років 112−148 120−168
20−29 років 110−152 130−172
30−39 років 112−150 126−172
40−49 років 112−152 128−172
50−59 років 112−152 124−172
60−65 років 114−154 122−168
Більше 65 років 110−156 122−168

У крові людини присутні кілька типів гемоглобіну (далі його позначаємо як Hb): HbA1 (96−98%), HbA2 (2−3%), HbF (1−2%), які відрізняються за складом білку, фізичними властивостям і, головне, – здатності приєднувати кисень.

У немовлят переважає HbF – 60-80%, до 5-го місяця життя його кількість знижується до 10%. HbA з'являється в 12-тижневого плода, у дорослого він становить основну масу Hb.

Збільшення вмісту HbF вказує на серйозні проблеми в кровотворенні. У концентрації до 10% його можна виявити при апластичній, мегалобластній анеміях, лейкемії; при великий β-таласемії він може становити 60-100% від загального Hb, при малій – 2-5%. Підвищення кількості HbA2 характерно для β-таласемії ( при великий β-таласемії – 4-10%, при малій – 4-8%).

Поява патологічних форм гемоглобіну (гемоглобіни S, C) пов'язане з неправильним (мутантним) синтезом білка, з якого він складається – глобіну. Найпоширеніша патологія – гемоглобінопатія S або серповидно-клітинна анемія. Основний метод виявлення патологічних форм Hb — метод електрофорезу.

Розшифрувати значення гемоглобіну в комплексі із іншими показниками, що входять у загальний клінічний аналіз крові можна за допомогою програми автоматичного розшифрування.