Еритроцитоз

Еритроцитоз – аномальне збільшення кількості еритроцитів у крові, при якому одночасно збільшується гемоглобін, гематокрит і кольоровий показник.

Про еритроцитоз можна говорити при збільшенні вмісту еритроцитів у чоловіків більше за 5,5´10¹²/л, жінок – 5,0´10¹²/л, при концентрації гемоглобіну в чоловіків вище 172 г/л та 164 г/л у жінок, при еритроцитозі значення гематокриту в чоловіків перевищує 0,48, жінок – 0,47.

Абсолютний еритроцитоз варто відрізняти від відносного, для якого характерне збільшення концентрації еритроцитів у крові внаслідок втрати плазми. У свою чергу абсолютний еритроцитоз має наступні форми: правдива поліцитемія і компенсаторний.

Правдива поліцитемія (еритремія, хвороба Вакеза) – пухлинний процес системи кровотворення, при якому також підвищується понад норми кількість тромбоцитів і нейтрофільних лейкоцитів. У результаті утворяться тромби, кров рухається повільніше, за рахунок збільшення в'язкості, і тканини погано забезпечуються киснем.

Проявляється правдива поліцитемія розширенням шкірних вен і зміни кольору шкіри, сверблячкою шкіри й появою пекучого болю в кінчиках пальців рук і ніг, який супроводжується почервонінням шкіри та появою багряних синюшних плям, постійними болями в суглобах та іншими симптомами.

Компенсаторний еритроцитоз виникає у відповідь на зменшення надходження кисню в тканини тіла (гіпоксію). Причиною цього виду еритроцитозу може бути нестача кисню на висоті, активне паління, захворювання легень.

Відносний еритроцитоз виникає в результаті зневоднювання організму внаслідок:

• сильного потовиділення (при фізичних навантаженнях, роботі в жаркому приміщенні або під час довгого перебування на сонці без води, при деяких інфекційних хворобах, що супроводжуються рясним виділенням поту);
• поносу або блювоти;
• цукрового діабету;
• опіків, які уражують значну поверхню тіла;
• уражень шкіри з утворенням виразок й омертвінням тканин (некрозом).