Еритроцити – червоні клітини крові. Найважливіша функція еритроцитів полягає в тому, що вони містять гемоглобін, який переносить кисень до тканин внутрішніх органів та виводить з них вуглекислий газ. Завдяки еритроцитам та гемоглобіну, що вони містять, відбувається процес дихання.
Визначення їхньої кількості, поряд з встановленням вмісту гемоглобіну, є одним з найважливіших медичних тестів. Кров складається з рідкого середовища – плазми, у якому переносяться по організму формені елементи (клітини): еритроцити, тромбоцити, лейкоцити. Еритроцити – найбільш чисельні клітини крові. У порівнянні з лейкоцитами їх більше в тисячу разів. У лабораторній діагностиці еритроцити підраховують у трильйонах клітин на літр крові (позначається як ×1012/л). Вміст еритроцитів в крові, переважно, не встановлюється окремо; він визначається разом із іншими показниками у загальному клінічному аналізі крові.
Еритроцит утворюється з ретикулоцитів – клітин, які містяться в кістковому мозку. Остаточне перетворення ретикулоциту в зрілий еритроцит відбувається протягом декількох днів, після їхнього виходу з кісткового мозку. Відзначимо, що ретикулоцити також здатні переносити кисень, хоча й не так ефективно, як еритроцити. Кількість ретикулоцитів (яку виражають у відсотках по відношенню до еритроцитів) є важливим показником при встановленні типу анемії та під час її лікування для оцінки його ефективності. Нормальна кількість ретикулоцитів - від 0,2 до 1%.
Еритроцит має форму двоввігнутого диска, що забезпечує максимальну поверхню при мінімальному об'ємі. У такий спосіб підвищується ефективність передачі кисню клітинам організму. У кістковому мозку щосекунди утворюється приблизно 2,5 мільйони еритроцитів. Строк їх життя досить великий, як для клітин людського організму, і становить близько 110 днів. Загальна чисельність еритроцитів така, що вони становлять 25% усіх клітин у тілі людини.
У різному віці норма вмісту еритроцитів у крові, подібно до гемоглобіну або гематокриту відрізняється:
| Вік | Жінки, % | Чоловіки, % |
|---|---|---|
| Кров з пуповини | 3,9−5,5 | 3,9−5,5 |
| 1−3 дні | 4,0−6,6 | 4,0−6,6 |
| 1 тиждень | 3,9−6,3 | 3,9−6,3 |
| 2 тижні | 3,6−6,2 | 3,6−6,2 |
| 1 місяць | 3,0−5,4 | 3,0−5,4 |
| 2 місяці | 2,7−4,9 | 2,7−4,9 |
| 3−6 місяців | 3,1−4,5 | 3,1−4,5 |
| 0,5−2 років | 3,7−5,2 | 3,4−5 |
| 3−12 років | 3,5−5 | 3,9−5 |
| 13−16 років | 3,5−5 | 4,1−5,5 |
| 17−19 років | 3,5−5 | 3,9−5,6 |
| 20−29 років | 3,5−5 | 4,2−5,6 |
| 30−39 років | 3,5−5 | 4,2−5,6 |
| 40−49 років | 3,6−5,1 | 4,0−5,6 |
| 50−59 років | 3,6−5,1 | 3,9−5,6 |
| 60−65 років | 3,5−5,2 | 3,9−5,3 |
| Більш 65 років | 3,4−5,2 | 3,1−5,7 |
Розшифрувати значення еритроцитів в комплексі із іншими показниками, що входять у загальний клінічний аналіз крові можна за допомогою програми автоматичного розшифрування.
Функції еритроцитів не вичерпуються винятково переносом кисню. Клітина еритроциту складається із плазмолеми (мембрани, яка легко пропускає гази, у т.ч. кисень) і строми – по суті його «начинки». На поверхні мембрани-плазмолеми знаходяться спеціальні білки, які визначають групу крові людини й відповідають за згортання крові. У стромі еритроцитів знаходиться білок гемоглобін, який забезпечує доставку кисню до тканин.
Еритроцити беруть активну участь у регуляції кислотно-лужного балансу організму, адсорбції токсинів і антитіл, а також у ряді ферментативних процесів.
Безсумнівний інтерес представляють дослідження змін еритроцитів, які можна спостерігати під мікроскопом. Для таких аналізів з крові пацієнта роблять пофарбовані мазки. Лікарі-лаборанти фіксують наступні аномалії еритроцитів:
- Мікроцитоз – перевага в мазках крові еритроцитів з малим діаметром (5-6,5 мкм). Вони мають зменшений об’єм і, відповідно, меншу кількість гемоглобіну. Зменшення розміру еритроцитів пов'язане з порушенням синтезу гемоглобіну, які спостерігають при спадковому сфероцитозі, залізодефіцитної анемії, таласемії.
- Макроцитоз – присутність у мазках крові великих еритроцитів діаметром більш 9 мкм, які виявляють при макроцитарних анеміях, захворюваннях печінки, дефіциті вітаміну В12 і фолієвої кислоти, анемії вагітних, у хворих зі злоякісними пухлинами, при гіпотиреозі, лейкозах.
- Мегалоцитоз – поява в мазках крові гігантських еритроцитів діаметром 11−12 мкм, з дуже насиченим забарвленням, без просвітління в центрі, овальної форми. Наявність мегалоцитів у мазках крові характерно для анемій, обумовлених дефіцитом вітаміну В12 і фолиєвої кислоти, анемії при гельмінтних захворюваннях.
- Анізоцитоз – присутність у мазках крові еритроцитів самих різних розмірів, що може служити ранньою ознакою анемії.
Зміни форми еритроцитів дає діагностам важливу інформацію. Лікарями використовується термін пойкілоцитоз, який означає відхилення форми еритроцитів від здорової – дископодібної. Пойкілоцитоз – найважливіша ознака патологічних змін еритроцитів. Він розвивається при виражених анеміях і вважається несприятливим фактором.
Оцінюють у мазках і зміни забарвленості еритроцитів. Розрізняють наступні зміни:
- Гіпохромія – недостатнє фарбування, пов'язана з низьким вмістом гемоглобіну. Гіпохромія еритроцитів у комбінації з мікроцитозом – характерна ознака залізодефіцитних анемій. Гіпохромія можлива при отруєннях свинцем, таласемії й інших спадкових захворюваннях.
- Гіперхромія – посилене забарвлення еритроцитів, яке зустрічається нечасто. Її зв'язують (у комбінації з іншими змінами, наприклад макроцитозом і мегалоцитозом) з дефіцитом вітаміну В12 і фолієвої кислоти (при анемії Адисона-Бірмера, дифілоботріозі, злоякісних пухлинах шлунка, кишечнику, алкоголізмі).
- Поліхроматофілія – проявляється сірим кольором еритроцитів, що пов’язано з наявністю незрілих еритроцитів, які забарвлюються іншими, відмінними від гемоглобіну барвниками. Їхня кількість підвищується при посиленій генерації еритроцитів організмом – еритропоезі.
Іноді в еритроцитах вдається виявити включення:
- Кільця Кебота – мають вигляд колечка, вісімки, забарвлюються в червоний колір. Вони виявляються, зокрема при мегалобластних анеміях, таласемії, гострому еритроміелозі.
- Тіла Жолі — дрібні фіолетово-червоні включення, по 2-3 в одному еритроциту. У нормі тіла Жолі виявляють тільки в крові немовлят. Їх постійно знаходять у мазках крові після видалення селезінки (спленектомії), а також при отруєннях гемолітичними (руйнуючими еритроцити) отрутами, анеміях різного генезису.
- Базофільна зернистість – сині гранули, характерні для отруєння свинцем. Також їх поява можлива при сидеробластної і мегалобластної анеміях, таласемії.
Тіла Гейнца-Ерліха – одиничні або множинні включення, які виявляють при фарбуванні метиловим фіолетовим. Тіла Гейнца-Ерліха – перша ознака руйнування еритроцитів, їх виявляють при отруєннях гемолітичними отрутами та при деяких анеміях.