Крововтрата

Крововтрата – стан організму, який розвивається внаслідок кровотечі. Являє собою механізми, які дозволяють вижити при зменшенні обсягу крові. Таке зменшення призводить до недостатнього надходження кисню в тканині.

Різновидом крововтрати є гостра крововтрата, що розвивається при ушкодженні великих судин, коли відбувається дуже швидке падіння артеріального тиску практично до нуля. Незважаючи на невеликі обсяги втраченої крові, внаслідок різкого падіння тиску розвивається синдром відсутності кисню в окремих тканинах організму – аноксія, що приводить до смерті.

Розрізняють малу, середню, велику й масивну крововтрату:

Мала крововтрата (менш 0,5 л) – переноситься без наслідків і виражених симптомів.

Середня крововтрата (0,5-1,0 л) – проявляється зниженням артеріального тиску, зневоднюванням, частішанням пульсу, блідістю шкіри. Хворий відчуває слабість, запаморочення й нудоту, кінцівки холодні, подих частішає.

Велика крововтрата (1,0—2,0 л) – у хворого істотно прискорений пульс і дихання, різка блідість і синюшність шкіри, холодний липкий піт. Свідомість затемнена, хворий відчуває спрагу, нудоту, з'являється апатія й непереборна сонливість. Зір ослаблений, руки тремтять.

Масивна крововтрата (2,0—3,5 л) – важкий ступінь зневоднювання, артеріальний тиск різко падає до 60 мм рт. ст., частота пульсу досягає 160 ударів у хвилину, свідомість відсутня або поплутана, різка блідість, іноді синювато-сірий відтінок шкіри, обличчя змарніле, риси його загострені, запалі тьмяні очі, погляд байдужий.