УКР РУС

Антитіла IgG до токсоплазмозу

В нормі показник аналізу дорівнює нулю
Антитіла IgG до токсоплазмозу

Токсоплазмоз – захворювання, яке викликає внутрішньоклітинний паразит токсоплазма. У світі від 20 до 80% населення заражено токсоплазмозом, при цьому з віком кількість інфікованих зростає. Зазвичай токсоплазмоз протікає без симптомів та негативних наслідків для здоров'я хворого.

Основна небезпека токсоплазмозу полягає в його впливі на плід, під час його перебування в лоні матері. Під впливом токсоплазми плід може загинути (в процесі самовільного аборту) або народитися з серйозними порушеннями в розвитку. У таких новонароджених спостерігають різного роду ураження нервової системи, очей і інших органів, а також важку олігофренію.

Передача інфекції від матері у плоду можливо лише у разі зараження вагітної токсоплазмозом під час вагітності. У жінок з хронічним або прихованим токсоплазмозом, яким вона інфікувалась до вагітності, передача збудника плоду не доведена. Ризик зараження плоду істотно залежить від періоду вагітності : I триместр вона складає 4-17%, II триместр — 25-30%, III триместр — 60-62%.

У разі діагностики токсоплазмозу важливо відрізняти безсимптомне носійство токсоплазми від захворювання – токсоплазмозу. Спільне виявлення антитіл IgM і IgG дає можливість розрізнити цих два стани. Після вторгнення вірусу в організм, в крові хворого починають з'являтися антитіла (імуноглобуліни), спочатку імуноглобулін класу M (IgM), пізніше - імуноглобулін класу G (IgG); активується імунітет і вірус виводиться з організму.

Щоб уникнути ускладнень під час вагітності, рекомендується проводити визначення імуноглобулінів ІgМ і ІgG до токсоплазмозу ще до зачаття. Жінки, у яких імуноглобуліни буду виявлені, вважаються захищеними з точки зору майбутнього зараження плоду і можуть не турбуватись, і навпаки – за відсутності антитіл, пацієнтки схильні до ризику зараження інфекцією під час вагітності.

Імуноглобуліни класу IgG відрізняються високою специфічністю та відповідають за довготривалий імунітет. Антитіла IgG до токсоплазмозу починають вироблятися організмом хворої людини через декілька тижнів після зараження, тобто значно пізніше, ніж IgM. Таким чином, їхнє визначення не може використовуватися для ранньої діагностики захворювання, тим паче, що у пацієнтів, що перехворіли, IgG зберігаються в крові до 10 років.

Рівень IgG наростає під час розвитку інфекції. Діагноз первинної гострої інфекції може бути встановлений за наявності антитіл IgM, присутності низкоавідних IgG і підвищенні концентрації антитіл IgG в динаміці (4-кратне збільшення з інтервалом відбору проб 10-14 днів). Неправдиві позитивні результати дослідження можна отримати у хворих системним червоним вовчаком і ревматоїдним артритом.