Віруси герпесу викликають різні захворювання. Вірусологи налічують 8 типів вірусу герпесу, серед них найбільш поширеними є тип 1 та 2, які часто визначають спільно.
Небезпека вірусу герпесу 1 або 2 типу визначається його дією на плід під час вагітності. Вірус проникає через плаценту і викликає у плоду, який не має захисту власних антитіл, вроджені дефекти. Крім того, герпес може викликати також самовільний аборт або передчасні пологи. Найбільш ймовірне зараження плоду під час пологів, коли новонароджений проходить через шийку матки і піхву при генітальній герпетичній інфекції у матері. Таке зараження на 50% збільшує смертність новонароджених, спричинює розвиток важких ушкоджень головного мозку або очей. Дитина може заразитися й після народження, якщо у матері або у батька є герпетичні ураження в роті. Також новонароджений може отримати вірус з материнським молоком. Віруси герпесу типу 1 і 2 викликають у дорослих безліч захворювань, включно до важких уражень центральної нервової системи(менінгіт, менінгоенцефаліт, неврит).
Найбільш чутливим і точним методом, який дозволяє виявити вірус герпесу типу 1 та 2 в крові пацієнта, є метод ПЛР – полімеразної ланцюгової реакції. Його суть полягає в тому, що за допомогою спеціальної методики і реактивів генетична інформація вірусу (ДНК або РНК) багаторазово копіюється в лабораторних умовах, збільшуючи свою концентрацію в два рази на кожному циклі копіювання. Це дає можливість виявити вірус або бактерію навіть в тих випадках, коли її вміст складає лише сотню на мілілітр крові. Друга унікальна перевага методу ПЛР - це його надзвичайна, практично 100% вибірковість стосовно конкретного збудника захворювання. Якщо генетична інформація тестованої бактерії або вірусу в пробі відсутня - то вона не копіюється і не визначається.
Цей метод чудово підходить для виявлення вірусу герпесу типу 1 та 2 на самих ранніх стадіях захворювання. Звернемо увагу на ще одну перевагу цього методу - для його проведення підходить різноманітний біологічний матеріал, а не тільки сироватка крові. Таким матеріалом може бути зішкріб з уретри, плевральна рідина, ліквор, сперма, сік простати та інш.