Цитомегаловірус (HCMV) – вірус, який належить до родини герпес-вірусів, разом зі збудниками простого і генітального герпесу, вітряної віспи та інш. Половина населення світу інфікована цитомегаловірусом, при цьому зі збільшенням віку відсоток заражених росте, досягаючи 91% к 80 рокам. Переважно, після зараження вірус залишається в організмі, не викликаючи жодних ознак захворювання, оскільки його кількість в крові контролюють антитіла.
Основна небезпека цитомегаловіруса полягає в його впливі на плід, під час його перебування в лоні матері – вважається, що він є головною причиною виникнення вроджених вад розвитку вірусної природи. Плід може заразиться як при інфікуванні матері під час вагітності, так і при активації "сплячого" цитомегаловіруса, яким вона заразилася ще до вагітності. При цьому велику небезпеку являє первинне зараження матері, яке в половині випадків призводить до інфікування плоду. Внутрішньоутробне інфікування плоду може статися у будь-який період вагітності, при цьому максимальний ризик відмічають в третьому триместрі. В цілому, біля 0,5% усіх новонароджених заражені вірусом HCMV. Серед інфікованих новонароджених у 90-95% вроджена цитомегаловірусна інфекція не викликає розвитку вад, 5-10% дітей мають клінічні прояви вродженої інфекції (жовтяниця, збільшення печінки і селезінки, мікроцефалія, глухота і так далі).
Після вторгнення вірусу в організм, в крові хворого починають з'являтися антитіла (імуноглобуліни), спочатку імуноглобулін класу M (IgM), пізніше - імуноглобулін класу G(IgG); активується імунітет і вірус виводиться з організму. Антитіла IgМ виявляються в крові інфікованої людини вже на 5-7 день після зараження, як первинного, так і повторного, і зникають через 2-3 місяці. Таким чином, визначення IgМ до вірусу HCMV дозволяє виявити первинну інфекцію (якщо IgG не виявлений) або активацію хронічної цитомегаловірусної інфекції (коли IgG виявляється).
При проведенні аналізу на антитіла IgM слід враховувати вірогідність отримання неправдивого позитивного результату, оскільки цей імуноглобулін недостатньо специфічний. Тому, при отриманні позитивного результату необхідно його перевірити, при цьому краще всього повторними визначеннями рівня IgG до цитомегаловіруса (оскільки цей тип антитіл відрізняється високою специфічністю). У новонароджених краще всього використати визначення ДНК вірусу HCMV методом полімеразної ланцюгової реакції(ПЛР).