Кількість загального білку в сироватці залежить головним чином від синтезу і розпаду його двох основних складових – альбуміну та глобулінів. Білки плазми крові синтезуються переважно клітинами печінки і тканинними макрофагами (клітинами, здатними захоплювати та пожирати чужорідні організми і омертвілі тканини). Роль білків крові різноманітна:
- вони зв'язують воду, зберігаючи об'єм крові, не дозволяючи їй залишати судини;
- беруть участь у процесах згортання крові;
- підтримують кислотно-лужний баланс крові;
- з'єднуючись із низкою речовин (холестерин, білірубін і ін.), а також з лікарськими препаратами, доставляють їх до тканин;
- підтримують нормальний рівень таких мікро- і макроелементів, як кальцій, залізо, мідь, магній у крові;
- відіграють найважливішу роль в імунних процесах;
- слугують джерелом амінокислот;
- входять до складу гормонів, ферментів і інших біологічно активних речовин.
При аналізі вмісту загального білку в сироватці крові розрізняють його знижений (гіпопротеїнемію) і підвищений (гіперпротеїнемію) рівень.
Причиною гіпопротеїнемії може бути як недостатнє надходження білку в організм, так і його прискорене виведення, а також порушення утворення білка (особливо при хворобах печінки) або всмоктування (характерно для захворювань кишечнику).
Гіперпротеїнемія нерідко розвивається внаслідок втрати рідини, при гострих інфекціях і деяких злоякісних захворюваннях. Фізичне навантаження також може супроводжуватися підвищенням вмісту білку в сироватці крові.