Гаптоглобін – білок плазми крові, що ефективно зв'язує гемоглобін, який вивільняється з еритроцитів. Основною функцією гаптоглобіну є збереження заліза в організмі. Його нормальний вміст сильно коливається залежно від віку:
Вік | Концентрація, мг/л |
---|---|
Немовлята 6 міс — 16 років 16-60 років Більше 60 років | 50-480 250-1380 150-2000 350-1750 |
Гаптоглобін належить до «білків гострої фази», які виробляються у відповідь на травму та інфекції. Однак зміна рівню гаптоглобіну в крові залежно від гостроти запального процесу не так очевидно, як білку сироваткового амілоїду А, альфа-1-антитрипсину, кислого альфа-1-глікопротеїну та інших «білків гострої фази». Це пов'язане з тим, що при руйнуванні еритроцитів, яке часто супроводжує травми й гострі процеси, гаптоглобін зв'язується з гемоглобіном, який виділяється з ушкоджених клітин – відповідно його концентрація зменшується, пропорційно кількості зруйнованих еритроцитів.
У результаті аналіз може показати нормальне або навіть зменшене значення рівню гаптоглобіна навіть при патологічних процесах. Для виключення впливу гемолізу на результати визначення гаптоглобіну необхідно врахувати ще хоча б один з перерахованих вище «білків гострої фази». Крім запальних захворювань, підвищення рівня гаптоглобіну в крові відзначається при деяких злоякісних новоутвореннях, холестазі і лікуванні кортикостероїдами.
Зниження рівня гаптоглобіну виявляється при всіх видах гемолізу (руйнування еритроцитів), що відбувається в організмі – у результаті імунної атаки на власні клітини, при переливанні крові, при гострих і хронічних захворюваннях печінки, збоях у процесі утворення еритроцитів і т.д. Визначення вмісту гаптоглобіну використовується для виявлення і оцінки ступеня гемолітичної анемії з метою відрізнити її від інших анемій.
При нефротичному синдромі зміна рівня гаптоглобіну в крові залежить від генетичного типу гаптоглобіну в пацієнта. У деяких випадках рівень гаптоглобіну знижується внаслідок втрати його із сечею, для гаптоглобінів з високою молекулярною масою втрати із сечею не відбувається й він накопичується в крові – отже його концентрація збільшується.