УКР РУС
Важливо!

Глутамілтранспептидаза (ГГТП, ГГТ, GGT)

Норма для чоловіків від 10,4 до 33,8 ЕД/л, жінок - від 8,8 до 22 ЕД/л
Середня ціна в лабораторіях міста Київ - 106 грн.
Глутамілтранспептидаза (ГГТП, ГГТ, GGT)

Глутамілтранспептидаза (ГГТП, ГГТ, GGT, гама-глутамілтранспептидаза, гама-глутамілтрансфераза) – фермент, що знаходиться на мембрані клітин. Найбільші кількості глутамілтранспептидазы виявлені в печінці, підшлунковій залозі, нирках і передміхуровій залозі. Значний вміст цього ферменту характерний для клітин, які щось виділяють (наприклад жовч) або поглинають – наприклад клітини печінки. За рахунок високого вмісту ГГТП у передміхуровій залозі, його концентрація в крові чоловіків на 50 % більше чим в жінок. В інших тканинах тіла глутамілтранспептидаза міститься в незначних кількостях.

Визначення вмісту в плазмі крові таких ферментів, як глутаміл-транспептидаза (ГГТП, GGT), разом із лейцин-амінопептидазою, лужною фосфатазою, аланін-амінотрансферазою (АЛТ) та аспартат-амінотрансферазою (АСТ) успішно використовують при діагностуванні та в процесі лікування хвороб печінки, жовчної системи та підшлункової залози. Зростання концентрації глутаміл-транспептидази в плазмі крові спостерігають при багатьох формах ураження печінки – вірусних гепатитах, цирозі, холециститі, метастазах карциноми, панкреатичній карциноми, грануломи печінки. ГГТ більш чутливий показник хвороб печінки, ніж лужна фосфатаза. Порівняно із АЛТ та АСТ, глутаміл-транспептидаза чутливіший маркер обструкції (непрохідності) жовчовивідних шляхів.

Нормальний вміст гама-глутамілтранспептидази в сироватці крові дітей і підлітків дещо відрізняється від норми для дорослих:

Вік Вміст ГГТП, МЕ/л
1 день до 151
2–5 днів до 85
6 днів життя — 6 місяців до 204
7 місяців — 1 рік 8-34
1–3 року 8-18
4–6 років 8-23
7–12 років 8-17
13–17 років (жінки) 8-30
12–17 років (чоловіки) 10-40

Підвищення концентрації ГГТП у сироватці крові може бути викликано:

  • ушкодженням клітин печінки з руйнуванням їх стінок-мембран;
  • «вимиванням» гама-глутамілтранспептидази жовчю при її застої;
  • збільшенням її вироблення клітинами при впливі деяких ферментів, алкоголю й лікарських засобів.

В 70-х роках було проведено дослідження в медичному центрі NewYork-Presbyterian / Columbia University, в якому прийняло участь 230 пацієнтів із різноманітними хворобами печінки, підшлункової залози, жовчовивідних шляхів, кісток тощо. Метою дослідження було встановлення рівня та ймовірності збільшення понад норму концентрації ферментів – ГГТП, АЛТ, АСТ, лужної фосфатази. Щодо глутаміл-транспептидази, результати наводяться в наступній таблиці:

Хвороба Кількість випадків, коли спостерігали збільшення вмісту ГГТП (у %) Середній рівень збільшення концентрації ГГТП (в скільки разів понад норму)
Гепатити 94 5,2
Холецистит та холелітіаз 100 7,0
Холангіт 100 8,3
Метастази карциноми 100 13,2
Алкоголізм 80 3,3
Цироз печінки 83 4,4
Гранулома печінки 100 10,1
Гострий панкреатит 100 10,0
Карцинома підшлункової залози або жовчовивідних шляхів 100 19,6
Серцева недостатність 100 6,0

Особливо чутлива гама-глутамілтранспептидаза до впливу тривалого споживання алкоголю на тканини печінки, тому її вимірювання цінне при контролі лікування алкоголізму. Припинення вживання алкоголю знижує концентрацію ферменту приблизно на 50% протягом 10 днів.

Вміст ГГТП підвищується в 90% випадків захворювань печінки. Переважно разом з підвищенням концентрації гама-глутамілтранспептидази, при хворобах печінки одночасно зростають значення АЛТ і АСТ. Якщо їх вміст залишається в нормі при підвищенні ГГТП, то можна припускати наявність захворювання жовчної системи (в 6-20 % хворих). При гострих гепатитах концентрація гама-глутамілтранспептидази підвищується раніше, чим АСТ і АЛТ. На піку захворювання ступінь підвищення концентрації ГГТП нижче, чим АСТ і АЛТ, і приходить у норму значно повільніше. Це дозволяє використовувати ГГТП для контролю видужання хворого.

Одночасно, при хворобах кісток збільшені рівні ГГТП спостерігались лише в 0-10% випадків, за виключення метастазів карциноми в кістках, коли зростання концентрації глутаміл-транспептидази зафіксували у 25%. Крім того, ГГТП не збільшується при багатьох станах, які супроводжуються зростанням рівня лужної фосфатази в крові. Цей факт робить визначення ГГТП користним засобом при діагностуванні хвороб кісток. Часто лікарі стикаються з дилемою, коли вони спостерігають підвищений рівень лужної фосфатази і нездатні розрізнити захворювання печінки та кісткові порушення. В таких ситуаціях вимірюється ГГТП, тому що його рівень підвищується лише при розладах печінки, і залишається сталима при захворюваннях кісток.

Крім причин, зазначених вище, підвищення вмісту гама-глутамілтранспептидази більш ніж в 3 рази викликають препарати протисудомної дії (при епілепсії, еклампсії, отруєннях, правці й т.п.), парацетамол, трициклічні антидепресанти, нервова анорексія, неускладнений цукровий діабет, гіпертиреоз, ожиріння та дистрофічна міотонія.