Гіпертиреоїдизм

Гіпертиреоз – синдром, що проявляється підвищеним виділенням гормонів щитоподібною залозою. Синдром може викликатися як хворобами самої залози, так й порушеннями роботи залоз головного мозку – гіпофіза та гіпоталамуса.

Найпоширенішим захворюванням, що викликає гіпертиреоз, є зоб токсичний дифузійний або хвороба Базедова. Рідше спостерігається зоб вузловий токсичний (хвороба Пламера). Рідко причиною гіпертиреозу стають пухлини гіпофізу і яєчника (тератома).

Хвороба проявляється змінами в обміні речовин: у пацієнтів знижується вага, з'являється пітливість і нестерпність до тепла, збільшується щитоподібна залоза. Хворий відчуває серцебиття в області шиї, голови й живота, збільшується частота серцевих скорочень. Шкіра у хворого гіпертиреозом стає теплою і вологою, виникає почуття занепокоєння, з'являються порушення статевої сфери – у чоловіків зниження потенції, у жінок розлад менструального циклу. У важких випадках виникає ураження печінки (збільшення розмірів, хворобливість, можлива жовтяниця).