УКР РУС

Онкомаркер молочної залози CA 15-3

Норма від 0 до 25 Ед/мл
Онкомаркер молочної залози CA 15-3

Онкомаркер СА 15-3 – білок, що належить до групи глікопротеїнів. Функція глікопротеїну CA 15-3, який виробляється геном MUC1, не вивчена, однак він був пов’язаний із з адгезією клітин, імунітетом та здатністю до утворення метастаз. Його продукують клітини молочної залози, а підвищення вмісту СА 15-3 в крові вказує на розвиток злоякісній пухлині, переважно карциноми. На початкових стадіях пухлини молочної залози концентрація маркера підвищена приблизно у 10-20 % жінок, отже – він неефективний при ранній діагностиці раку. Основне його застосування – оцінка ефективності лікування новоутворення і контроль ймовірного рецидиву.

Велике дослідження, що проведено в Німеччині (Мюнхен, Klinikum Grosshadern), в якому було обстежено ще до операції 1046 пацієнток з раком молочної залози без метастазів впевнено показало, що у пацієнток з підвищеним рівнем онкомаркеру CA 15-3 та раково-ембріонального антигену CEA спостерігався збільшений ризик повторного утворення пухлини та смерті від хвороби.

В іншому досліджені, яке проведено в госпіталі університету святого Вінсента (Дублін) спостерігали 600 пацієнтів протягом 6 років, у яких виявлено та підтверджено дослідженнями клітин (гістологією) рак молочної залози. Достовірно встановлено, що у пацієнти з високою концентрацією CA 15-3 (більше 30 Од/мл) мали меншу тривалість життя після операції, порівняно із хворими з малими концентраціями цього онкомаркеру. Як засіб для прогнозування наслідків захворювання CA 15-3 не залежить від типу допоміжної терапії (adjuvant therapy), тобто, немає значення чи була введена гормональна терапія, хіміотерапія або променева терапія.

Рівень вмісту онкомаркера СА 15-3 безпосередньо залежить від стадії раку: чим він вищий - тим більший рівень злоякісності процесу. Так, у 80 % жінок з метастазами раку молочної залози виявляють значне підвищення рівня цього глікопротеїну.

Зараз CA 15-3 є найбільш широко використовуваним маркером для раку молочної залози. Його вимірювання проводяться при спостереженні за пацієнтами з раком молочної залози та під час моніторингу якості лікування. Під час спостереження за пацієнтами з встановленим діагнозом “рак молочної залози” підвищений рівень онкомаркеру СА 15-3 був виявлений або до або під час рецидиву в приблизно 70% випадків. Встановлено, що під час одужання (регресу хвороби) при проведенні хіміотерапії концентрація онкомаркеру CA 15-3 знижується майже у 70% пацієнтів. Якщо лікування не дає ефекту і хвороба продовжує розвиватись, то у 80% хворих рівень CA 15-3 зростає. Концентрації CA 15-3 були значно вищими у пацієнтів з пухлиною великого розміру та у пацієнтів із ураженням лімфатичних вузлів.

Окрім раку молочної залози, підвищену концентрацію онокмаркеру СА 15-3 виявляють й при захворюваннях, не пов'язаних з пухлинним процесом:

У здорових людей підвищення його рівня характерне для вагітних жінок.

Окрім перелічених захворювань, збільшення рівня CA 15-3 відмічають при інших новоутвореннях, окрім раку молочної залози – при раку легенів, товстої кишки, підшлункової залози, печінки, яєчників, шийки матки і ендометрію. Незважаючи на це, глікопротеїн CA 15-3 належить до специфічних онкомаркерів первинних злоякісних пухлин молочних залоз, для карциноми його специфічність складає більше 90 %. Під специфічністю онкомаркеру мається на увазі відсоток здорових осіб і хворих з доброякісними пухлинами, у яких тест дає негативний результат. Таким чином, онкомаркер CA 15-3 дає помилку менше, як у 10 % досліджень. Надійність діагностики раку молочної залози підвищується, якщо визначати CA 15-3 разом з раково-ембріональним антигеном РЕА.

Таким чином онкомаркер CA 15-3 є незалежним маркером для прогнозування наслідків хвороби у різних підгрупах хворих на рак молочної залози. Для груп хворих, у яких рак не поширився на лімфатичні вузли, визначення концентрації CA 15-3 може бути корисним у поєднанні з іншими чинниками при прийнятті рішення про хіміотерапію. У пацієнтів з ураженими лімфатичними вузлами вузлами високий рівень СА 15-3 можуть розглядатись як показ для більш агресивних методів лікування.