Простат-специфічний антиген (PSA) – білок, що належить до групи глікопротеїнів. Він продукується клітинами слизової оболонки передміхурової залози, звідки практично увесь поступає в сперму. Лише незначна частина простат-специфічного антигену потрапляє в кров. Його основна функція – розрідження сперми для забезпечення ефективного зачаття.
При деяких захворюваннях передміхурової залози, що протікають з порушенням цілісності її тканин, в кров поступає додаткова кількість PSA. До процесів, які призводять до ушкоджень простати, відносять й пухлині – аденому та рак. Крім того, підвищення рівня простат-специфічного антигену в крові можуть викликати: запальні захворювання простати, статевий акт, запор, ректальне пальцьове дослідження простати.
Вміст PSA в нормі змінюється з віком, що пов'язане з неминучим віковим збільшенням розміру передміхурової залози :
Вік (років) | Норма PSA, нг/мл |
до 40 | до 1,4 |
40-50 | до 2,0 |
50-60 | до 3,1 |
60-70 | до 4,1 |
старше за 70 | до 4,4 |
Підвищення вмісту загального простат-специфічного антигену більш ніж 10 нг/мл вважається діагностичною ознакою, яка вказує на можливий розвиток пухлини простати. Якщо його концентрація досягає 30 нг/мл говорять про розвиток злоякісного процесу. У хворих з вираженим раком простати і метастазами відмічена концентрація 1000 нг/мл і вище. Оскільки сам PSA не є специфічним показником саме раку передміхурової залози, то при його підвищеному вмісті призначають інші дослідження, у тому числі біопсію залози.
У крові простат-специфічний антиген може перебувати в двох формах: вільній та зв'язаній з білками сироватки крові (альфа-глобулінами). Для ракових клітин передміхурової залози характерне утворення зв'язаної форми PSA. Тому, інколи проводять дослідження вмісту двох форм антигену і оцінюють їх співвідношення. У нормі значення відношення вільної форми PSA до загального вмісту простат-специфічного антигену має бути більшим за 15 %. При раку передміхурової залози спостерігають зниження концентрації вільного PSA до 10 %.
Показник співвідношення вільного PSA до загального вмісту антигену особливо важливий, коли концентрація загального простат-специфічного антигену не перевищує 10 нг/мл. При такому його вмісті важко судити про злоякісність процесу, і співвідношення форм дає необхідну додаткову інформацію.