Онкомаркер СА-125 – білок з групи глікопротеїнів, який є частиною епітелію яєчників, підшлункової залози, жовчного міхура, шлунку, бронхів, нирок та кишечнику. Незначна кількість білку СА-125 потрапляє в кров, при цьому у жінок його основним джерелом є слизова оболонка матки – ендометрій. Це зумовлює зміну вмісту онкомаркеру СА- 125 в крові жінок репродуктивного віку залежно від фази менструального циклу. Під час менструації концентрація цього глікопротеїну зростає. При вагітності його виявляють в плаценті та навколоплідних водах, а концентрація в крові може зростати до 100 МЕ/мл.
Ще у 1981 був відкритий білок, який одержав назву CA-125 (англійською – cancer antigen 125), який спостерігали у крові понад 80% жінок, хворих на епітеліальний рак яєчників. Тривалий час цей онкомаркер був єдиним визнаним засобом лабораторного діагностування раку яєчників. Проте, слід зауважити, що він має низку недоліків. Онкомаркер CA-125 виробляється не тільки клітинами епітелію яєчників, але й плеври, перикарда та іншими. Успіх застосування цього білку в якості онкомаркеру викликаний його малим виробленням у нормальному, здоровому епітелію яєчників, порівняно з пухлинними клітинами.
Вміст цього маркера в крові підвищується при різних захворюваннях, коли до процесу запалення залучається епітелій – його руйнування звільняє білок. До таких хвороб належать перитоніт, перикардит і плеврит. Крім того, надмірна кількість білку СА-125 надходить в кров при кістах яєчників і розростанні тканин ендометрію (ендометріозі). При вищеперелічених захворюваннях концентрація СА-125 зазвичай не перевищує 100 МЕ/мл.
Крім того, незначне збільшення вмісту цього глікопротеїну виявляють при системних захворюваннях сполучної тканини (колагенози), гепатиті, хронічному панкреатиті і цирозі печінки.
Основне застосування онкомаркер СА-125 знайшов в діагностиці епітеліального раку яєчників – найбільш поширеної форми новоутворень яєчників (близько 90% всіх випадків). У 85 % хворих цим різновидом злоякісних новоутворень концентрація онкомаркеру СА-125 складає 125-165 МЕ/мл, зростаючи до 20000 МЕ/мл в деяких випадках. Чим вище рівень онкомаркера в крові, тим важче стан пацієнта. Для серозного раку яєчників рівень підвищення СА-125 в сироватці крові залежить від стадії пухлини : при I - II стадії він збільшується приблизно в половині випадків, а при III - IV стадії - у всіх хворих. При діагностуванні інших форм раку яєчників (ендометріоїдних, світлоклітинних, герміногених і тому подібне) цей онкомаркер не використовують.
Значна смертність від раку яєчників пов’язані із запізнілою діагностикою. Приблизно 70-80% пацієнтів з цим діагнозом мають пізні стадії розвитку новоутворення та поганий прогноз. Існує тісний зв’язок між виживанням хворої та стадією, на якій поставлено діагноз пухлини яєчників. Тому дослідження всіх можливих способів діагностики привертає увагу фахівців. Протягом десятиріччя відбувалось велике дослідження онкомаркеру СА-125 в лікарнях Лондона та Стокгольма. В дослідженнях прийняло участь 9233 жінки, з яких у 21 виявлений епітеліальний рак. Ці випробовування, здійснені на базі шпиталю св. Варфоломея в Лондоні ( St. Bartholomew’s Hospital), надали обнадійливі результати щодо використання показників сироваткового пухлинного маркера (онкомаркера) CA-125 у скринінгу (планомірному пошуку) раку яєчників.
Аналіз показав, що вміст онкомаркеру СА-125 швидко зростає у жінок із раком яєчників, ще до появи клінічних проявів захворювання. На відміну від них, жінки, які не мають раку яєчників, показують приблизно однакові концентрації онкомаркеру CA-125 протягом певного часу, навіть якщо початковий його вміст є підвищеним. Тобто, має значення не одноразове вимірювання онкомаркеру СА-125, а спостереження за його концентрацією в часі – якщо спостерігається постійне його зростання, незалежно від початкових значень, виникає підозра про наявність раку яєчників. Загалом, чітко показане зростання вмісту СА-125 у жінок з раком яєчників і без неї означає, що систематичний аналіз послідовних вимірювань онкомаркеру СА-125 рівнів може покращити ефективність програми раннього виявлення раку яєчників.
Крім того, онкомаркер СА-125 використовується при оцінці якості лікування ендометріозу, хоча підвищення його концентрації в цьому випадку не таке значне, як при раку яєчників, і рідко перевищує 65 МЕ/мл. Чим глибше зайшов процес ендометріозу, тим частіше виявляється збільшена концентрація маркеру. Встановлено, що його рівень підвищується у третини хворих із злоякісними пухлинами шлунково-кишкового тракту, підшлункової залози, бронхів, грудей. Якщо концентрація онкомаркеру СА-125 у таких пацієнтів сягає 150-200 МЕ/мл і більше – в раковий процес залучені серозні оболонки.
Крім успішного застосування для діагностування раку яєчників, декілька досліджень показали перспективу використання CA-125 для прогнозу та оцінки лікування. Після хірургічного видалення пухлин яєчників період напіврозпаду СА-125 становить приблизно 6 днів. Встановлено, що жінки з періодом напіврозпаду онкомаркеру СА-125 більше ніж 20 днів мають високий ризик рецидиву і поганий прогноз.
Кращою практикою при діагностуванні раку яєчників вважається одночасне визначення двох онкомаркерів: СА- 125 і антигену НЕ4. На їх основі розраховується індекс ROMA. Його розшифровка:
Для жінок репродуктивного віку :
- ROMA < 11,4 низький ризик виявлення епітеліального раку яєчника;
- ROMA ≥ 11,4 високий ризик виявлення епітеліального раку яєчника.
У жінок в період менопаузи (клімаксу) :
- ROMA < 29,9 низький ризик виявлення епітеліального раку яєчника;
- ROMA ≥ 29,9 високий ризик виявлення епітеліального раку яєчника.
Крім того, корисним доповнення до вимірювання концентрації білку СА-125 є визначення TPS (тканинного специфічного поліпептидного антигену) – біомаркеру цитокератину 18. Онкомаркер СА-125 та TPS були використані в комбінації як до, так і після хіміотерапії, щоб успішно встановити відповідь на терапію та прогнозувати клінічний результат, що показано в досліджені 2004 року, проведеного на групі з 213 хворих з різними формами та стадіями епітеліального раку яєчників. Це дослідження, виконане у Швеції, також засвідчило важливість визначення онкомаркеру СА-125, як для виявлення, так й при лікуванні епітеліального раку яєчників. Проте, слід зауважити, що на сьогодні немає підстав стверджувати, що ініціювання лікування на підставі лише підвищення рівня онкомаркеру СА-125 призводить до покращеного результату або кращої якості життя.