УКР РУС
Важливо!

Лютеїнізуючий гормон (ЛГ)

Показники норми наведені в тексті
Середня ціна в лабораторіях міста Київ - 229 грн.
Лютеїнізуючий гормон (ЛГ)

Лютеїнізуючий гормон (ЛГ) – гормон, який регулює роботу статевих залоз (гонадотропний гормон). Він продукується передньою долею гіпофіза. Як й другий гормони цієї групи (фолікулостимулюючий гормон, ФСГ), він впливає як на жіночий, так і на чоловічий організм. У жінок він діє на клітини яєчника і жовте тіло, де стимулює зростання яйцеклітин та синтез жіночих статевих гормонів – естрогену і прогестерону. У чоловіків лютеїнізуючий гормон активізує синтез тестостерона в клітинах яєчок.

У жінок вміст лютеїнізуючого гормону залежить від фази менструального циклу. Впродовж менструального циклу рівень ЛГ залишається стабільним, за винятком різкого підйому в середині циклу. Приблизно через 12-20 годин після виявлення максимальної концентрації гормону відбувається овуляція – вихід яйцеклітини в маткову трубу для запліднення. Це явище використовують для планування зачаття за допомогою спеціальних тестових смужок, якими визначають рівень лютеїнізуючого гормону в сечі. Отримання позитивного результату такого тесту вказує на те, що вихід яйцеклітини станеться через 1-2 дні. Отже, парі можна визначиться із сприятливим часом для статевого акту.

Норма вмісту в сироватці крові лютеїнізуючого гормону:

Вік

Концентрація, мМЕ/мл (МЕ/л)

Дівчата до 13 років 0,1−11,9
Хлопці до 13 років 0,1–7,8

Жінки:

Фолікулярна 1,68−15
Овуляторна 21,9−56,6
Лютеїнова 0,61−16,3
Менопауза 14,2−52,3
Чоловіки 14-17 років 1,3-9,8
Чоловіки старші за 17 років 1,7-8,6

З віком концентрація лютеїнізуючого гормону в крові підвищується, що викликано зниженням рівня естрадіолу у жінок і тестостерона у чоловіків. В лікарській практиці визначення рівня лютеїнізуючого гормону грає ключову роль у виявленні первинного (підвищення рівня ЛГ) і вторинного (нормальні або понижені рівні ЛГ) гіпогонадизму. У педіатрії він використовується для оцінки статевого дозрівання і виявлення його порушень як у дівчаток, так і у хлопчиків. Крім того, встановлення його концентрації важливе при діагностуванні синдрому полікистозних яєчників.