УКР РУС
Важливо!

Гіпогонадизм вторинний

Гіпогонадизм – захворювання, основою якого є нездатність статевих залоз виробляти необхідну кількість гормонів. Розрізняють гіпогонадизм первинний і вторинний.

Вторинний або гіпогонадотропний гіпогонадизм розвивається внаслідок порушень в роботі гіпоталамусу і гіпофізу, які гальмують вироблення таких гормонів, як фолікулостимулюючий гормон (ФСГ) та лютеїнізуючий гормон (ЛГ). Дефіцит цих гормонів, в свою чергу, пригнічує діяльність статевих залози, які зменшують виробництво статевих гормонів.

Причиною порушень в роботі гіпофізу і гіпоталамусу можуть стати пухлини цих залоз, інфекційні процеси (туберкульоз, менінгоенцефаліт), черепно-мозкові травми, хірургічні втручання і т. п. Крім того, гіпогонадотропний гіпогонадизм розвивається у хворих таласемією та гемохроматозом, адже багатократні переливання крові, які призначаються при цих хворобах, викликають накопичення заліза в тканинах гіпофіза і гіпоталамуса. Прояви гіпогонадизму залежать від форми і віку хворого.

У дітей захворювання проявляється затримкою статевого дозрівання – для дівчаток ця відсутність менструацій в 15-16 років, хлопчиків – відсутність характерних ознак статевого дозрівання після 14 років. Статевий член має розміри менше норми, яєчка також зменшені, в'ялі або навпаки – ущільнені. У хворих спостерігають крипторхізм (відсутність яєчка в мошонці). Інколи статеве дозрівання починається, але не закінчується.

В підлітковому періоді у хлопчиків не спостерігають збільшення об'єму яєчок, не розвиваються (чи слабо виражені) вторинні статеві ознаки – зміни голосу, ріст волосся на обличчі, ерекція та полюція. У дівчаток не розвиваються молочні залози, відсутній перерозподіл жиру за жіночим типом. Зовнішні статеві органи нерозвинені, яєчники і матка зменшені в розмірах.

Для підлітків обох статей, які страждають гіпогонадизмом, характерною є нормальна швидкість росту в дитячий період. Виняток становлять деякі форми хвороби, наприклад синдром Шерешевского-Тернера, при якому затримка зростання починається вже в дитячому віці. В решті випадків гіпогонадизму, затримку росту і дозрівання кісток діагностують після 14 років для хлопчиків і 11-12 для дівчаток.

Після закінчення підліткового періоду, у пациєнтів продовжують спостерігати недорозвиненість статевих органів і недостатній розвиток вторинних статевих ознак. Крім того, у таких хворих ще в підлітковому віці формуються євнухоїдні, геноїдні або інфантильні пропорції тіла і розвивається остеопороз.