Глобулін, що зв'язує статеві гормони (ГЗСГ) – білок, основною функцією якого є зв'язування статевих гормонів: в першу чергу чоловічих (тестостерону та дигідротестостерону), і у меншій мірі жіночих (естрадіол). Статеві гормони, які сполучені з цим білком, позбавлені активності, вони просто накопичуються в тканинах організму та циркулюють по кровоносній системі. Це своєрідний запас гормонів, які при необхідності будуть звільнені і набудуть активності, чинячи необхідну дію на організм.
Глобулін, що зв'язує статеві гормони, синтезується в печінці. Його вміст в крові має зворотну залежність від рівня статевих гормонів: підвищення концентрації тестостерону та дигідротестостерону пригнічує вироблення глобуліну, в той час, як високі рівні естрадіолу навпаки – стимулюють. Крім того, синтез глобуліну, що зв'язує статеві гормони, активується гормонами щитоподібної залози і пригнічується інсуліном і інсуліноподібним чинником росту (ІФР-1).
Рівень ГЗСГ залежить від стану тканин печінки, де він виробляється, від віку та статі пацієнта. У дітей спостерігаються вищі рівні глобуліну, ніж у дорослих. У жінок його вміст у нормі практично в два рази вище, ніж у чоловіків. З віком у чоловіків спостерігають збільшення вмісту глобуліну, що зв'язує статеві гормони, а у жінок, навпаки, – зменшення. До того ж, вміст ГЗСГ у жінок не залежить від фази менструального циклу, проте під час вагітності спостерігають різке підвищення концентрації в третьому триместрі, яке нормалізується через 1-3 місяці після пологів. Визначення глобуліну, що зв'язує статеві гормони, має значення для правильної оцінки змін вмісту тестостерону, естрадіолу і дигідротестостерону.