Гемолітичний криз

Гемолітичний криз – важкий наслідок руйнування еритроцитів крові (гемолізу) і отруєння організму продуктами, які при цьому утворюються. Розвивається у хворих системними захворюваннями крові, гемолітичними анеміями, після переливання несумісної крові. Також гемолітичний криз може бути наслідком переохолодження, масивних травм, дії гемолітичних отрут (речовин, що руйнують еритроцити) і деяких медикаментів (сульфаніламідів, препаратів групи нітрофурана – фурацилін, фуразолідон і т.д.).

В легких формах гемолітичний криз протікає без симптомів. Розвиток хвороби починається з виникнення ознобу, слабості, нудоти, блювоти, болі в животі і попереку, задишки, що наростає з часом, підвищення температури тіла. Може розвинутися гостра ниркова недостатність та анемія, збільшитись селезінка і печінка. У важких випадках падає артеріальний тиск, у результаті чого припиняється сечовипускання та розвивається колапс.