При мікроскопічному дослідженні в сечі можна зустріти клітини плоского, перехідного та ниркового епітелію, а також, зрідка, ракові та змінені (атипові) клітини, які можуть вказувати на розвиток пухлини сечового міхуру. Крім цього, виділяють в окрему групу уражені вірусами decoy-клітини. Для плоского епітелію, найпоширенішого, норма становить 0-3 клітини в поле зору, для ниркового й перехідного – одиничні в препараті.
Випадкова поява у сечі епітеліальних клітин трапляється дуже часто і не пов’язана із жодними патологічними процесами — хворобами та синдромами. Причиною їхнього потрапляння у зразок на дослідження пояснюється забрудненням сечі під час руху по сечовивідних шляхах, які вистеляються епітеліальною тканиною. Епітеліальні клітини мають нетривалий час життя, після чого заміщуються новими, а ті, що відмирають ‒ змиваються сечею. Крім того, одиночні клітини, що складають окремі тканини сечостатевої системи, також можуть потрапляти у сечу цілком здорової людини.
Втім, збільшення кількості епітеліальних клітин в сечі понад норму має викликати занепокоєння та розглядатись разом із іншими показниками загального клінічного аналізу сечі з метою виявлення захворювання. Поява в сечі клітин, які складають тканини нирок та ракових клітин, завжди є приводом для подальших досліджень. Досить часто в аналізі кількість знайдених клітин вказується не в одиницях на поле зору, а в напівкількісних термінах: одиночні, декілька, середня кількість та багато.
Види епітеліальних клітин в сечі
Епітеліальні клітини складають одну з чотирьох основних типів тканин, які включають також сполучну, м'язову та нервову тканини. Епітеліальні тканини зазвичай покривають порожнини та поверхні кровоносних судин і органів по всьому тілу, включаючи слизові оболонки та урогенітальні шляхи. Зазвичай розглядають три основних типи епітеліальних клітин, які можна знайти в сечі. Їхній вигляд, кількість та пропорція можуть допомогти лікарям з'ясувати, звідки вони з’явились, і, можливо, чому вони знайдені у великій кількості в сечі.
Пласкій (прямокутний) епітелій. Ці клітини типові для поверхні сечовивідного каналу (уретри). Їхня поява у сечі переважно є наслідком забруднення зразку при неправильному збиранні та недотриманні гігієни. Втім, наявність великої кількості плаского епітелію при умові належного збирання сечі може вказувати на ймовірний вагініт або уретрит, оскільки запальний процес уражає стінки сечовивідного каналу, які устеляються саме пласким епітелієм. Також при підрахунку інколи виявляють підвид плаского епітелію, відомий під назвою clue cells ‒ це плоскоклітинні епітеліальні клітини з бактеріями Gardnerella vaginalis, що колонізують клітину. Їхнє виявлення є ознакою бактеріального вагінозу.
Перехідний епітелій. Цей тип епітеліальних клітин є характерним для тканин ниркової миски, сечоводів, проксимальної частини сечівнику і сечового міхуру. Запальні процеси, викликані інфекцією перерахованих органів, можуть призвести до появи великої кількості перехідного епітелію у сечі. Окремими дослідженнями показано, що у деяких чоловіків з хламідійним уретритом (збудник — хламідія C. trachomatis) у сечі з'являється висока кількість перехідних епітеліальних клітин. Сферична форма перехідного епітелію є проблемою при диференціації його від ниркового канальцевого епітелію. Для надійного підрахунку перехідного епітелію рекомендують його фарбування.
Нирковий епітелій. Являє собою канальцеві (тубулярні) клітини нирок, які є частиною нефронів і відіграють важливу роль у реабсорбції води та солей. Нирковий епітелій зазвичай не з'являється в сечі здорової людини. Тому їхня присутність практично завжди пов'язана з ушкодженням нирок, такими як гострий канальцевий (тубулярний) некроз, вірусні захворювання (наприклад, цитомегаловірусний нефрит), пієлонефрит та токсичні реакції на певні речовини. Клітини ниркового епітелію можуть поглинати пігменти, такі як білірубін, або містити вакуолі (якщо вакуолі не містять ліпідів ‒ їх називають пузирчастими клітинами або bubble cells; якщо ж наповнені жиром, то овальні жировими тілами)
Нефротичний синдром ‒ це розповсюджене ураження нирок, яке характеризується пошкодженням їхніх тканин та суттєвим зростанням кількості білку у сечі, або протеїнурією. Поява значної кількості білку є наслідком ураження нефронів ‒ клітинних елементів нирок, що відповідають за фільтрацію крові та утворення сечі. При значному ураженні нефронів у сечі з’являються канальцеві (тубулярні) клітини, які є важливим елементом нефронів. Їхнє виявлення у сечі допомагає лікарям підтвердити факт розвитку у пацієнта нефротичного синдрому.
Decoy-клітини ‒ епітеліальні клітини сечі, які інфіковані вірусами. Їхня назва (decoy перекладається як примара, пастка, приманка) походить від їхньої подібності до ракових клітин, які також виявляють у сечі. Таким чином, decoy-клітини можуть спричинити помилкове діагностування раку сечового міхуру у здорового пацієнта. Вони поширені у пацієнтів із пригніченим імунітетом, наприклад у хворих, які перенесли трансплантацію та одержують імуносупресивні ліки для запобігання відторгнення. У пацієнтів, що перенесли трансплантацію нирок, ці клітини виявляють у 40% випадків. Кілька вірусів можуть опосередковано впливати на появу цих клітин, серед них цитомегаловірус і поліомавірус (polyomavirus). В деяких випадках їхнє виявлення є значимим для лікарів при діагностуванні клінічних станів, таких як полімомавірусна нефропатія (після трансплантації нирки) або геморагічний цистит (після трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин).
Клітини пухлин ‒ атипічні клітини, які виявляють у сечі. Спільні дослідження фахівців різного профілю показали вагому роль дослідження ракових клітин у виявленні карциноми високого ступеня злоякісності як тих, що виявленні вперше, так і таких, що спостерігаються. Важливою перевагою цього методу є доступність матеріалу, легкість його отримання, яке не передбачає хірургічного втручання. При цьому у відношенні до уротеліальних карцином чутливість методу становить 80-90%, а специфічність ‒ 90-99%.
Згідно рекомендацій Європейської асоціації урологів (European Association of Urology) розроблена схема оцінки результатів дослідження цитологічних мазків з сечі. В ній наявні 7 категорій: від негативної цитограми до уротеліальної карциноми високого ступеня злоякісності (HGUC) та інших пухлин (первинних та вторинних):
| Категорія | Ймовірність злоякісної пухлини, % | Рекомендації |
|---|---|---|
| I. Неякісний або неадекватний матеріал | 0-10 | Повторна цитологія через 3 місяці, за умови наростання інших симптомів захворювання |
| II. Цитограма, негативна по уротеліальній карциномі високого ступеня злоякісності | 0-10 | За необхідності клінічне спостереження |
| III. Наявні атипові уротеліальні клітини | 8-35 | Клінічне спостереження, застосування додаткових обстежень |
| IV. Підозра на наявність уротеліальної карциноми високого ступеня злоякісності | 50-90 | Ретельне клінічне спостереження, біопсія, цитоскопія |
| V. Уротеліальна карцинома низького ступеня злоякісності | Приблизно 10 | Біопсія для точної оцінки злоякісності та стадії |
| VI. Уротеліальна карцинома високого ступеня злоякісності | Більше 90 | Ретельне клінічне спостереження, біопсія, цитоскопія |
| VII. Інші пухлини | Більше 90 | Ретельне клінічне спостереження, біопсія, цитоскопія |
Розшифрувати значення епітеліальних клітин в комплексі із іншими показниками, що входять у загальний клінічний аналіз сечі можна за допомогою програми автоматичного розшифрування.