Феритин – сполука, яка утворена залізом і білком апоферитином. У феритині зберігається запас заліза в організмі. Він знаходиться в клітинах печінки, селезінки, червоного кісткового мозку і клітинах-попередниках еритроцитів. У невеликих кількостях феритин присутній у сироватці крові, де він транспортує залізо між клітинами печінки. Незважаючи на низькуконцентрацію, феритин сироватки крові віддзеркалює запаси заліза у всьому організмі. Його концентрація в нормі залежить від віку і статі:
| Вік | Вміст феритина в сироватці крові, нг/мол (мкг/л) |
|---|---|
| Немовлята | 25−200 |
| 1 місяць | 200−600 |
| 2−5 місяця | 50−200 |
| 6 місяців −15 років | 7−140 |
| Дорослі чоловіки | 20−250 |
| Дорослі жінки | 10−120 |
Зниження вмісту феритина в сироватці крові – перший показник зменшення запасів заліза в організмі. Його визначення використовують для діагностики дефіциту або надлишку заліза і при діагностуванні анемій. Зниження концентрації феритина виявляють при залізодефіцитній і гемолітичній анеміях. У хворих із хронічними захворюваннями нирок можна затверджувати про нестачу заліза в організмі при вмісті феритину нижче 100 мкг/л.
Результати аналізу на феритин можуть бути помилково завищеними (або заниженими) при запаленнях, пухлинах і хворобах печінки. Тому при оцінці стану обміну заліза слід проводити і інші аналізи, наприклад визначати розчинні рецептори трансферину.
Підвищення концентрації феритина в сироватці крові може бути виявлене при запальних процесах, деяких гострих і хронічних захворюваннях, що уражають печінку (наприклад гепатит), пухлинах печінки, раці молочної залози, гострому мієлобластному і лімфобластному лейкозах, лімфогранулематозі.