Лейкоз
Лейкоз (лейкемія, білокрів'я) – злоякісне (ракове) захворювання кровотворної системи. До лейкозів належать багато хвороб, різних за походженням. Загальним є те, що при лейкозах уражається тканина кісткового мозку, де утворюються всі клітини крові. В результаті у хворих зменшується кількість необхідних клітин крові (цитопенія), з проявами таких синдромів як: анемія (зменшення кількості еритроцитів), тромбоцитопенія (пригнічення росту тромбоцитів), лімфоцитопенія (зменшення числа лімфоцитів), гранулоцитопенія (недостатнє вироблення гранулоцитів).
За загальним числом лейкоцитів і наявності бластних клітин (таких, тип яких ще не визначився) у крові лейкози ділять на:
- лейкемічний (більше 50–80×109/л лейкоцитів, бласти присутні),
- сублейкемічний (50–80×109/л лейкоцитів, бласти присутні),
- лейкопенічний (лейкоцитів менше норми, бласти присутні),
- алейкемічний (лейкоцитів менше норми, бласти відсутні).
Лейкози приводять до підвищеного кровоточивости, крововиливам, пригничення імунної системи, що призводить до розвитку інфекційних ускладнень.