УКР РУС
Важливо!

Мікроскопічне дослідження калу

Показники норми наведені в тексті
Мікроскопічне дослідження калу

Мікроскопічне дослідження калу спрямоване на пошук клітинних елементів крові (лейкоцити, еритроцити), кліток слизової оболонки кишечнику (у т.ч. пухлинних), слизу, яєць гельмінтів. Також за характером залишків їжі можна судити про якість її перетравлювання.

У нормі при мікроскопічному дослідженні калу виявляють:

  • дедрит – залишки їжі, клітин, мікроорганізмів;
  • м'язові волокна (у невеликих кількостях);
  • залишки неперетравлюваних тканин – костей, хрящів, сухожиль, сполучних тканин, рослинної клітковини.

При різних захворюваннях або патологічних станах, при мікроскопічнім дослідженні калу можна виявити:

  • М'язові волокна в надлишковій кількості. Виявляють при недостатності шлункового перетравлювання, порушенні секреції підшлункової залози й порушенні процесів всмоктування в кишечнику. Наявність м'язових волокон у калі супроводжується проявами гнильної диспепсії.
  • Сполучна тканина в надлишковій кількості. Присутня при недостатності шлункового травлення та при розладах діяльності підшлункової залози.
  • Нейтральний жир. Виявляють при недостатньому виділення ферментів підшлунковою залозою.
  • Жирні кислоти. Виявляють при відсутності надходження жовчі, недостатності перетравлювання в тонкій кишці, прискореному русі калу в тонкій кишці, бродильній диспепсії, при недостатньому виділенні ферментів підшлунковою залозою й прискореному виведенні калу з товстої кишки.
  • Мила. Присутні в калі в надлишковій кількості при всіх станах, перерахованих для жирних кислот, частіше виявляються при запорах (закрепах).
  • Крохмаль. Визначають при порушенні функцій підшлункової залози, недостатності перетравлювання в тонкій кишці, бродильній диспепсії, прискореному виведенні калу з товстої кишки, недостатності шлункового травлення.
  • Йодофільна флора. Виявляють при недостатності перетравлювання в тонкій кишці, прискореному виведенні калу з товстої кишки, бродильної диспепсії, порушенні функцій підшлункової залози.
  • Клітковина, що перетравлюється. Виявляється при недостатності шлункового травлення, гнильній диспепсії, відсутності надходження жовчі, недостатності перетравлювання в тонкій кишці, прискореному виведенні калу з товстої кишки, бродильної диспепсії, при недостатній секреції підшлункової залози, коліті із виразками.
  • Слиз. Визначають при коліті із запорами, з появою виразок, бродильній й гнильній диспепсії, підвищеній секреторній функції товстої кишки, при запорах.
  • Еритроцити. Виявляються при коліті з виразками, дизентерії, геморої, поліпах, тріщині прямої кишки. Прихована кров виявляється при виразковій хворобі шлунка й дванадцятипалої кишки, при злоякісних захворюваннях шлунка й кишечнику.
  • Лейкоцити. Виявляють при коліті з виразками. Поява в калі лейкоцитів при наявності пухлини вказує на її розпад.
  • Кристали оксалату кальцію. Фіксуються при недостатності шлункового травлення.
  • Кристали Шарко-Лейдена. Виявляють при амебній дизентерії, алергії, гельмінтних захворюваннях.
  • Кристали гемосідерину. Виявляють після кишкових кровотеч.
  • Яйця гельмінтів. Виявляють при різних гельмінтозах.