Креатинкіназа (креатинфосфокіназа) – фермент, що приймає участь в обміні креатиніну (продукт переробки амінокислоти креатину, який відіграє важливу роль в енергетичному обміні). Найбільший вміст креатинкінази відзначений в кістяковій мускулатурі і серцевому м'язі; менше її в мозку, щитоподібній залозі, матці, легенях. Залежно від тканини тіла, що виробляє креатинкіназу, розрізняють її підвиди (ізоферменти): КК-ММ (м'язова креатинкіназа), КК-MB (серцева креатинкіназа), КК-ВВ (мозкова креатинкіназа).
Підвищення концентрації креатинкінази в сироватці крові відбувається при ушкодженні клітин, у яких він міститься. При інфаркті міокарда надходження креатинкінази із серцевого м'яза в сироватку крові випереджає інші ферменти, тому її дослідження широко використовується при ранній діагностиці цього важкого захворювання. Збільшення вмісту виявляють в 95−99% хворих інфарктом міокарда. Креатинкіназа підвищується через 2−4 години після початку захворювання і досягає максимуму через 24−36 год. Через 3-6 днів значення концентрації ферменту повертається в норму.
Також підвищення концентрації креатинкінази в сироватці крові спостерігають при ушкодженнях мускулатури (наприклад внаслідок травми) і захворюваннях м'язової системи.
Для того, щоб відрізнити інфаркт міокарда від ушкодження м'язів, визначають відношення креатинкінази до АСТ. При інфаркті міокарда це відношення менше за 10; а якщо воно більше чим 10, то можна діагностувати ушкодження кістякової мускулатури. Висока концентрація креатинкінази можлива при різних порушеннях центральної нервової системи (шизофренія, маніакально-депресивний психоз і т.д.).