УКР РУС
Важливо!

Тропонін Т

Норма від 0 до 0,1 нг/моль
Середня ціна в лабораторіях міста Київ - 305 грн.
Тропонін Т

Тропонін – складний білок, який приймає участь у процесі діяльності серцевого м'язу, регулює його збудження та скорочення. Загалом, тропонін складається з трьох молекул: тропоніну С, тропоніну I та тропоніну Т, кожен з яких має різні функції. Тропонін І та тропонін Т володіють характеристиками серцевої тканини, що робить ці молекули ідеальними біологічними маркерами ушкодження тканин серця. Наприкінці 1980-х років були розроблені імунологічні аналізи для тропоніну І і тропоніну Т. У подальшому вони були суттєво удосконалені, а зменшення вартості їхнього виконання зробила визначення тропонінів доступних для лабораторій в усьому світі. Найновіші, найбільш чутливі аналізи здатні виявити незначну концентрацію тропоніну, яка завжди наявна у крові людини без ушкодження серцевого м’яза (міокарда). Наявність тропоніну у крові здорової людини ймовірно пов'язана із нормальним процесом заміни клітин міокарда або роботою екзосом, які виділяють невелику кількість вільного тропоніну в кровоток.

Тропонін Т, що міститься в серцевому м'язі (міокарді) суттєво відрізняється від тропоніну Т кістякових м'язів, отже на результати аналізу не впливають ушкодження їнших м’язів, окрім серцевого. Відзначимо, що в здорових людей, навіть після значного фізичного навантаження, вміст тропоніну Т не перевищує 0,2−0,5 нг/мол, тому виявлення його рівня вище 0,1 нг/мол свідчить про ураження серцевого м'яза.

У 2014 році Американський Коледж Кардіології (American College of Cardiology) та Американська Асоціація Серця (American Heart Association) спільно опублікували докладну інструкцію щодо діагностування та лікування хворих із гострим коронарним синдромом. Під гострим коронарним синдромом мається на увазі сукупність ознак або симптомів, які вказують на розвиток інфаркту міокарду або нестабільну стенокардію. В результаті їхньої праці, яка тривала декілька десятиріч, були розроблені прості та надійні способи оцінки ризику та прогнозу розвитку захворювання серця. Основою цих методів є:

  1. Історія хвороби;
  2. Огляд пацієнта;
  3. Електрокардіограма (ЕКГ);
  4. Рівень серцевих тропонінів.

Одна з таких методик одержала назву СЕРЦЕ, від англійського HEART, що розшифровується як History, ECG, Age, Risk Factors, and Troponin - тобто історія хвороби, ЕКГ, вік, фактори ризику та тропонін.

Як зазначається у інструкціях, серцеві тропоніни є основою для діагностики інфаркту міокарду та для встановлення рівня ризику для життя пацієнта. Крім згаданих вище переваг тропоніну - високої концентрації у міокарді, відсутності в інших м’язах, додається швидкий викид тропоніну у кров після інфаркту у кількостях, які пропорційні розміру ділянки ураження серцевого м’яза. Крім того, визначення тропоніну є з відтворюваним, недорогим та швидкими аналізом.

Рівень тропоніну зростає при інфаркті міокарду вже через 2-4 години після появи симптомів. В багатьох медичних центрах тропоніни визначають вже через 3 години після перших проявів захворювання. В деяких випадках зростання концентрації тропоніну Т може спостерігатись із запізненням до 12 годин після появи перших симптомів, однак, для переважної більшості хворих з симптомами, що вказують на гострий інфаркт міокарду, цей діагноз може бути виключений або підтверджений протягом 6 годин за концентрацією тропоніну.

Для інших лабораторних показників інфаркту міокарда (таких, як: міоглобін, загальна креатинкіназа, МВ-фракція креатинкінази) зміна показників в часі має однакову картину: з початку захворювання (нападу болі за грудиною) концентрація росте, швидко досягає свого максимуму, після чого спостерігається стійке зниження значень і через кілька днів показники приходить у норму. Тропінін Т поводиться дещо інакше: його концентрація підвищується через 3−4 години послу початку хвороби, максимум вмісту припадає на 3−4-ту добу, після чого не спостерігається різкого зниження значень, і висока концентрація тропоніну Т зберігається протягом 5-7 днів. До 7-го дня хвороби підвищені значення тропоніну Т виявляють в 60% хворих. Зараз вважається, що після введення у практику тропоніну, пропадає потреба у визначенні МВ-фракції креатинкінази, міоглобіну та інших діагностичних біомаркерів. МВ-фракції креатинкінази може бути використана хіба що для оцінки розміру інфаркту міокарду.

Під час вагітності значення тропоніну знаходяться в нормі при відсутності серцево-судинних захворювань. Існує суперечка щодо того,чи  підвищується рівень тропоніну при прееклампсії, еклампсії чи гестаційній гіпертензії. Наявність значних концентрацій тропоніну Т однозначно вказує на ураження серцевого м’яза у вагітних.

Захворювання серцевого м'яза (міокарда), які не пов'язані з інфарктом (міокардити, травма серця, тахіаритмія, гіпотензія та гіпертензія) також можуть супроводжуватися підвищенням концентрації тропоніну Т у крові, однак характер її зміни в буде інший, чим при інфаркті міокарда. Крім безпосереднього ушкодження серця, збільшення вмісту тропоніну Т в крові спостерігають при сепсисі, опіках , дихальній недостатності, гострих неврологічних захворюваннях та отруєннях лікарськими речовинами (включаючи хіміотерапію раку). Хронічне збільшення рівня тропонінів в крові може бути наслідком таких хвороб, як гіпертрофія лівого шлуночка або розширення шлуночків, а також часто зустрічаються у хворих з нирковою недостатністю. Встановлено, що тропонін Т частіше реагує на зазначені захворювання, аніж тропонін І.