Антитіла (імуноглобуліни) – група білків, які виробляє організм у відповідь на вторгнення чужорідних сполук або клітин. У свою чергу, тиреоглобулін – білок, з якого клітини щитоподібної залози синтезують гормони тироксин (Т4) і трийодтиронін (Т3). У нормі тиреоглобулін не поступає в кров, тому його поява, яка пов'язана із ушкодженням клітин щитоподібної залози, викликає утворення антитіл.
Антитіла мають високу специфічність, тобто конкретній чужорідній речовині або клітині відповідає своє унікальне антитіло. Таким чином, виявлення антитіл до тиреоглобуліну однозначно вказує на його попадання в кровоносне русло. Вони є важливим показником багатьох захворювань щитоподібної залози автоімунної природи. Так, при аутоімунному тиреоїдиті та дифузному токсичному зобі антитіла виявляються у 30-50 % хворих.
У 10-15 % пациєнтів з хворобами щитоподібної залози неаутоімунного походження також спостерігають підвищення рівня цих антитіл. Визначення антитіл до тиреоглобуліну особливо виправдане в регіонах з дефіцитом йоду.