Аміак – продукт обміну білка, який утворюється у всіх тканинах, насамперед усередині кишечнику під впливом бактерій (близько 80 % усього аміаку). Надалі клітини печінки переробляють аміак в сечовину. Відповідно, при захворювання печінки й надлишковому утворенні аміаку в кишечнику, його концентрація у сироватці крові буде підвищеною. Такий стан називають гіперамоніємія.
Нормальний вміст аміаку в сироватці крові суттєво залежить від віку, у немовлят і в перші місяці життя його кількість досить велика, що пов'язане із процесами поступового заселення кишечника мікроорганізмами:
| Вік | Вміст аміаку в сироватці | |
|---|---|---|
| мкг/дл | мкмоль/л | |
| Немовлята | 90-150 | 64-107 |
| 0-2 тиждня | 79-129 | 56-92 |
| Старше 1 тиждня | 29-70 | 21-50 |
| Дорослі | 15-45 | 11-32 |
При захворюваннях печінки рівень аміаку в крові вказує на хвороби в системі надходження крові з кишечнику в систему портальної (воротної) вени і в печінку. При підвищенні рівня аміаку в сироватці крові можна припустити, що він надходить у систему загального кровотоку, минаючи печінку, що є небезпечним станом.
Підвищення рівня аміаку в сироватці крові також спостерігають при порушенні роботи систем, що беруть участь у перетворенні аміаку. Переважно, такі порушення реєструють у дітей і підлітків, вони зазвичай бувають вродженими, пов'язаними з дефектами ферментів і зустрічаються рідко. До набутих дефектів ферментів належить синдром Рея, при якому відзначається особливо висока (в 3-5 раз вище норми) гіперамоніємія.
Підвищення концентрації аміаку сироватки крові закономірно спостерігається при цирозах печінки, досить часто при вірусному гепатиті та інших хворобах печінки.