17-оксипрогестерон – стероїдний гормон, який продукується наднирковими та статевими залозами і плацентою. Матеріалом для його синтезу є холестерин і прогестерон, в подальших перетвореннях він трансформується в кортизол і андростендіон, з якого синтезується тестостерон і естрадіол.
Утворення 17-оксипрогестерона залежить від вмісту адренокортикотропного гормону і характеризується істотними коливаннями протягом доби. Найвищі значення спостерігаються уранці, мінімальні – вночі. Крім того, концентрація 17-оксипрогестерона змінюється протягом менструального циклу :
| Вік | Концентрація, нг/мл |
|---|---|
| Діти 3-14 років: | 0,07-1,7 |
| Жінки (фаза циклу): | |
| Фолікулярна | 0,1-0,8 |
| Овуляторна | 0,3-1,4 |
| Лютеїнова | 0,6-2,3 |
| Менопауза | 0,13-0,51 |
| Чоловіки: | 0,5-2,1 |
Визначення вмісту 17-оксипрогестерону має важливе значення в діагностиці хвороб, причиною яких є недостатнє вироблення ферментів, які беруть участь в синтезі стероїдів (зазвичай йдеться про такий фермент, як 21-гідроксилаза). При нестачі таких ферментів спостерігається накопичення в організмі 17-оксипрогестерону, який перетворюється замість кортизолу в чоловічі статеві гормони. В результаті великі кількості тестостерону і дигідротестостерону можуть викликати важкі захворювання, починаючи з дитинства.
Таким чином, рівень 17-оксипрогестерону, визначений разом зі концентрацією кортизолу і андростендіону, є одним з основних лабораторних показників при постановці діагнозу вроджена дисфункція кори надниркових залоз (ВДКН). Моніторинг концентрації 17-оксипрогестерону потрібний при замісній терапії стероїдними гормонами. Крім того, визначення 17-оксипрогестерону, який виділяється при штучному введенні адренокортикотропного гормону, використовують при виявленні причини безпліддя і жіночого гірсутизму (надмірний ріст волосся на тілі і обличчі за чоловічим типом).