Надниркова недостатність (гіпокортицизм)

Надниркова недостатність (недостатність кори надниркових залоз, гіпокортицизм) – стан, при якому у пацієнта в недостатній мірі виділяються гормони кори надниркових залоз. Надниркова недостатність підрозділяється на первинну, що виникає внаслідок ушкодження кори надниркових залоз і вторинну, при якій симптоми обумовлені зменшенням рівня синтезу адренокортикотропного гормону (АКТГ) аденогіпофізом.

Первинна форма недостатності надниркових залоз складає 95-98 % усіх випадків цієї хвороби. Такий гіпокортицизм носить назву “Аддісонова хвороба”, він має автоімунну і туберкульозну природу. Крім того, на тлі Аддісонової хвороби у 60-70 % пациєнтів розвиваються інші автоімунні захворювання, переважно аутоімунний тиреоїдит.

Первинна і вторинна форми недостатності надниркових залоз розрізняються по тяжкості: первинна зазвичай протікає важче. Це пов'язано з тим, що при первинному гіпокортицизмі спостерігають нестачу двох гормонів, що виділяються наднирковими залозами, – альдостерону і кортизолу. Вторинний гіпокортицизм обумовлений не ураженням кори надниркових залоз, а недостатнім синтезом адренокортикотропного гормону аденогіпофізом. У свою чергу, виробництво альдостерону корою надниркових залоз практично не залежить від дії АКТГ. Таким чином, при вторинній недостатності надниркових залоз розвивається дефіцит лише одного гормону – кортизолу.

Основні симптоми первинного гіпокортицизму (Аддісонова хвороба) :

• підвищена пігментація (потемніння) шкіри – основна зовнішня ознака хвороби;

• схуднення;

• слабкість;

• втрата апетиту;

• зниження статевого потягу;

• знижений тиск (артеріальна гіпотензія).

Вторинний гіпокортицизм відрізняється від первинного "стертою картиною", відсутністю підвищеної пігментації і нормальним артеріальним тиском. Хворі переважно скаржаться на загальну слабкість і погане самопочуття після вживання їжі, зумовлене падінням рівня глюкози (гіпоглікемія).