Паротит

Паротит – захворювання, переважно вірусної природи, при якому запалюється привушна залоза. Процес протікає без виділення гною. Окрім дії вірусу, причиною паротиту можуть стати травми, переохолодження або інфекції рани в ротовій порожнині, яка переноситься в привушну залозу.

Найбільше поширення має вірусний паротит, який ще називають “завушниця”, "свинка" або епідемічним паротитом. Їм переважно хворіють діти у віці від 3 до 15 років. Вірус паротиту передається від хворої дитини до здорової при кашлі, чханні або розмові, а сама хвороба проявляється через 5-9 днів після зараження.

Основним симптомом паротиту є хворобливе опухання слинових залоз, через що обличчя хворого, особливо щоки, стає набряклим. Хворому важко жувати. Також підвищується температура, пацієнти відчувають слабкість, головний біль, пропадає апетит. Залежно від тяжкості хвороби температура може коливатися в межах від 40 °С і вище (при важких формах) до менш ніж 38 °С в легких випадках. Також відрізняються й симптоми інтоксикації: від сильно виражених із пониженням артеріального тиску, тахікардією та порушенням сну, до практично безсимптомних форм.

Максимуму температура досягає на 1-2-й день хвороби і триває 4-7 днів. Область слинових залоз хвороблива; біль виражений в деяких точках: попереду мочки вуха, позаду мочки вуха і в області соскоподібного відростка (знаходиться за вушною раковиною). Спостерігається запальна реакція слизової оболонки в області вивідної протоки ураженої привушної залози. На протязі 7-10 днів симптоми зникають.

Паротит може протікати з ускладненнями – менінгіт, менінгоенцефаліт, панкреатит, орхіт, мастит, міокардит, артрити, нефрит. Відзначаються такі наслідки перенесеного паротиту :

• атрофія яєчок,

• безпліддя,

• діабет,

• глухота,

• порушення функцій центральної нервової системи.

Після перенесеного вірусного паротиту зазвичай залишається стійкий пожиттєвий імунітет.