Тиреоїдит

Тиреоїдит – запалення тканин щитоподібної залози. Запальний процес може призвести до ураження клітин щитоподібної залози, і, як наслідок, зменшення виробництва гормонів (гіпотиреозу). Розрізняють різні форми тиреоїдиту :

• гострий (гнійний і негнійний);

• підгострий (тиреоїдит де Кервена);

• хронічний (фіброзний і аутоімунний).

Гострий гнійний тиреоїдит розвивається на тлі гострої або хронічної інфекції (тонзиліт, пневмонія, сепсис і так далі). Він характеризується такими симптомами, як: підвищення температури тіла, озноб, збільшення лімфатичних вузлів на шиї, болі в області передньої поверхні шиї, яка посилюється при рухах головою та ковтанні.

Гострий негнійний тиреоїдит може розвинутися після травми, крововиливу в щитоподібну залозу або променевої терапії (при лікуванні раку). Його симптоми подібні до гострого гнійного тиреоїдиту, але проявляються не так виражено.

Підгострий тиреоїдит розвивається через декілька тижнів після вірусних інфекцій (кір, грип, свинка). Він характеризується руйнуванням клітин щитоподібної залози. Хворіють переважно жінки у віці 30-50 років. Симптоми підгострого тиреоїдиту :

• підвищення температури тіла;

• біль в області шиї;

• збільшення, ущільнення і хворобливість щитоподібної залози;

• головний біль;

• слабкість;

• прискорене серцебиття (тахікардія);

• пітливість;

• тремтіння рук (тремор).

Хронічний фіброзний тиреоїдит характеризується переродженням тканин щитоподібної залози. Вона стає щільною і нерухомою, збільшується аж до здавлення органів шиї, що призводить до порушень дихання і ковтання.

Автоімунний хронічний тиреоїдит - див. тиреоїдит Хашимото.