Рак щитоподібної залози

Рак щитоподібної залози – група злоякісних пухлин щитоподібної залози. У щитоподібній залозі існує три типи клітин : А, В та С. Клітини типу А і В, які відповідальні за вироблення гормонів та інших біологічно активних речовин, можуть перероджуватися з розвитком таких видів раку, як фолікулярний і папілярний. З клітин типу С (що синтезують кальцитонін) розвивається медулярний рак щитоподібної залози. Крім того, рідко діагностується небезпечна форма пухлини – анапластичний рак щитоподібної залози

Форми раку щитоподібної залози зустрічаються з різною частотою. Пропорція приблизно така:

• папілярний – 75 %;
• фолікулярний – менше 15 %;
• медулярний – близько 8 %;
• анапластичний – менше 5 %;
• інші форми – менше 1 %.

Для вказаних типів пухлин щитоподібної залози найбільш сприятливий прогноз мають фолікулярний і папілярний раки – довготривале виживання спостерігається більше ніж у 90 % хворих. Медулярний рак агресивніший – дві третини хворих живуть більше 10 років після операції, і тільки половина – двадцять і більше років. Анапластичний рак, що рідко зустрічається, украй небезпечний, прогноз несприятливий.

Причини появи раку щитоподібної залози досконально не вивчені. Серед них вказуються доброякісні новоутворення щитоподібної залози (зоб, аденома і т. д.), спадковий чинник, вплив радіації, наявність автоімунних захворювань щитоподібної залози (передусім - аутоімунного тиреоїдиту).

Переважно, при раку щитоподібної залози відсутні помітні симптоми. У більшості пацієнтів фіксують нормальний рівень гормонів щитоподібної залози. Часто перша ознака раку щитоподібної залози – поява помітного вузла в області щитоподібної залози або збільшення шийних лімфатичних вузлів, при якому можна припустити, що рак перейшов в злоякісну фазу. До числа інших симптомів можна віднести сиплість голосу, порушення при ковтанні та диханні.