УКР РУС
Важливо!

Міхурне занесення

Міхурне занесення – результат зачаття, при якому не утворився нормальний зародок. В результаті міхурного занесення тканина оболонки зародка (хоріон), яка складає частину плаценти, починає змінюватися і розростатися. Міхурне занесення – поширена патологія; вона діагностується приблизно в одному з тисячі випадків вагітності. Досить часто воно перероджується в злоякісну пухлину – хоріонкарциному.

Міхурне занесення розділяють на дві форми: повну і часткову (неповну) :

  • повне міхурне занесення – 80 % від всіх випадків, при ньому діагностують відсутність плоду;

  • неповне (часткове) міхурне занесення – в матці спостерігають або частини ембріона, або цілий плід.

Повне міхурне занесення – результат запліднення дефектної яйцеклітини, яка не містить хромосом. В результаті такого зачаття плід не утворюється, а оболонка (хоріон) розростається у вигляді пухирів, наповнених рідиною. Неповне міхурне занесення – наслідок запліднення яйцеклітини одночасно двома сперматозоїдами, що істотно порушує хромосомний набір плоду, який стає нежиттєздатним.

Причини міхурного занесення недостатньо досліджені. Встановлені чинники ризику, що підвищують вірогідність захворіти міхурним занесенням. Серед них:

  • вік вагітної 20 - 24 років або ж 40 - 49 років;

  • велика кількість пологів;

  • аборти;

  • тиреотоксикоз;

  • імунодефіцит;

  • нестача вітаміну А в їжі;

  • батько дитини – близький родич.

На ранніх стадіях міхурне занесення мало чим відрізняється від звичайної вагітності, хоча симптоми токсикозу можуть бути більше виражені. В першу чергу до них належать нудота і блювота. На подальших стадіях спостерігають аномально швидке збільшення матки, можливі маткові кровотечі на будь-яких стадіях міхурного занесення. Якщо тканина міхурного занесення проростає в стінки матки, пацієнти скаржаться на гострі болі в животі.

Пухирі, які утворюються в тканині міхурного занесення, містять в собі рідину з високою концентрацією хоріонічного гонадотропіну, який призводить до утворенню в яєчниках кіст. Визначення і контроль вмісту хоріонічного гонадотропіну на всіх стадіях діагностики і лікування міхурного занесення дає надійну інформацію про стан пацієнта і успіхи лікаря. Виліковуються практично 100 % випадків цього захворювання.