Гіпопітуїтаризм

Гіпопітуїтаризм – стан, що розвивається при ураженні тканин гіпофізу. При гіпопітуїтаризмі істотно зменшується або припиняється синтез гормонів гіпофізу, що проявляється пригніченням функцій інших ендокринних залоз – щитоподібної, кори надниркових залоз, яєчників у жінок і яєчок у чоловіків.

Причини виникнення цього стану можуть бути різні. Так, при сильній кровотечі у вагітних розвивається некроз тканин гіпофіза з їх подальшою загибеллю – так званий синдром Шихана. Крім того, спостерігають ураження гіпофіза внаслідок впливу токсинів, травм, аутоімунних захворювань та дії іонізуючого випромінювання. Також, стан гіпопітуїтаризму настає після оперативних втручань на гіпофізі або гіпоталамусі.

Прояви гіпопітуїтаризму залежать від того, яка доля гіпофізу уражена, оскільки окремі частини цієї залози продукують різні гормони. Можливий розвиток таких синдромів, як:

• гіпотиреоз – нестача гормонів щитоподібної залози;

• гіпокортицизм – зменшення виробництва гормонів надниркових залоз;

• вторинний гіпогонадизм – падіння вмісту в крові статевих гормонів;

• гіпопролактинемія – недостатня продукція пролактину.

При гіпопітуїтаризмі можливе пригнічення або повне припинення синтезу наступних гормонів:

• фолікулостимулюючий гормон;

• соматотропний гормон;

• лютеїнізуючий гормон;

• хоріонічний гонадотропін;

• тиреотропний гормон;

• адренокортикотропний гормон;

• пролактин.

У медичній практиці використовують термін гіпопітуїтаризм у разі, якщо спостерігають часткове ураження гіпофізу, яке супроводжується зменшенням продукування одного гормону. Якщо вражається уся залоза, і припиняється (чи істотно пригнічується) синтез усіх гормонів гіпофізу, то такий стан називають пангіпопітуїтаризмом.