Гіперальдостеронізм
Гіперальдостеронізм – стан, обумовлений надмірним виробництвом корою надниркових залоз гормону альдостерону. Альдостерон – важливий представник групи стероїдних гормонів – мінералокортикостероїдів. Він відповідає за обмін солей (аніонів і катіонів) і баланс рідини в організмі, тим самим регулює артеріальний тиск. Під впливом альдостерону клітини затримують натрій, хлор і воду, одночасно збільшується виведення з сечею калію. Розрізняють первинну і вторинну форму цього синдрому.
Первинний гіперальдестеронізм (синдром Конна) розвивається внаслідок змін в корі надниркових залоз, яка починає продукувати надлишок гормону. Основна відмінність первинної форми від вторинної – це надмірний синтез альдостерону на тлі пониженого вмісту реніну. Серед пацієнтів, що страждають гіпертонією (артеріальною гіпертензією) гіперальдостеронізм виявляють у 10-15 %. Переважно, їм хворюють особи середнього віку, жінки серед них складають 60-70 %.
Причиною первинного гіперальдостеронізму можуть стати:
-
пухлина кори надниркових залоз (аденома або альдостерома);
-
розростання тканин кори надниркових залоз;
-
спадковий (сімейний) гіперальдостеронізм;
-
рак кори надниркових залоз (карцинома);
-
пухлини, що виробляють альдостерон і знаходяться поза корою надниркових залоз (у яєчниках, кишечнику, щитоподібній залозі).
Симптоми первинного гіперальдостеронізму розділяють на три основні групи синдромів:
-
Серцево-судинний синдром – гіпертонія з її проявами: запаморочення, головний біль, аритмія;
-
Нейром'язовий синдром пов'язаний зі зменшенням рівня калію в крові, оскільки його виведення активізується альдостероном; проявляється нападами м'язової слабкості, судомами і паралічами, які можуть тривати до діб;
-
Нирковий синдром характеризується великою кількістю сечі, що виділяється протягом доби, переважанням нічного сечовипускання над денним і постійною спрагою, яку дуже важко втамувати.
Часто первинний гіперальдостеронізм протікає виключно з симптомами гіпертонії.
Вторинний гіперальдестеронізм виникає при зменшенні осмотичного тиску плазми крові, внаслідок важких хронічних захворювань. До таких хвороб належать:
-
нестача альбуміну при голодуванні;
-
падіння рівня альбуміну при нефротичному синдромі.
Вторинний гіперальдестеронізм має симптоми, які відповідають основному захворюванню. Характерних для первинного гіперальдостеронізму зміни в складі і пропорції електролітів (калій, натрій, хлор) при вторинному не спостерігають.