Внутрішньоутробна (антенатальна) загибель плода

Внутрішньоутробна (антенатальна) смерть плоду – загибель плоду під час вагітності (до початку пологів). Внутрішньоутробна смерть є причиною 40 % від всіх випадків народження мертвої дитини. Причини внутрішньоутробної смерті різні. Серед них росповсюджені:

• інфекційні хвороби, перенесені матір'ю під час вагітності (особливо в першому триместрі, наприклад – краснуха);

• резус-конфлікт, що виникає при неспівпаданні резус-фактору плоду і матері;

• аномалії розвитку плоду (наприклад синдром Патау);

• фетоплацентарна недостатність різного походження;

• інтоксикації;

• травми живота;

• виношування одночасно декількох дітей (багатопліддя).

З мертвим плодом в матці може відбуватись мацерація, муміфікація або петрифікація. Більша частина загиблих ембріонів (90 %) підлягають мацерації. Це процес відмирання тканин у вологому середовищі навколоплідних вод. Спочатку вона проходить стерильно, але у подальшому до мацерації приєднується інфекція, що загрожує матері важкими ускладненнями, у тому числі і сепсисом. Муміфікація і петрифікація не несуть значної загрози здоров'ю жінки.

Симптоми внутрішньоутробної смерті плоду:

• припинення росту матки;

• біль і тяжкість в нижній частині живота;

• плід припиняє рухатися;

• молочні залози стають в'ялими;

• у плоду відсутнє биття серця, що можна виявити на 9-10 тижні при ультразвуковому обстеженні, а після 18-20 тижня при звичайному прослуховуванні.

Надійні відомості про внутрішньоутробну смерть плоду надають лабораторні дослідження крові: у матері змінюється концентрація гормонів - знижується рівень естріолу, прогестерону і плацентарного лактогену.