Бактеріальні інфекції
Бактерійні (бактеріальні) інфекції - група захворювань, викликаних діяльністю мікроорганізмів, - бактерій. Бактерії складаються з однієї клітини, яка має міцну стінку. Вони - справжні клітини, які можуть самостійно розмножуватися за сприятливих умов, що відрізняє їх від вірусів, здатних до розмноження лише усередині ураженої ними клітини.
В процесі свого росту та розвитку, бактерії виділяють токсини, які впливають на організм хворої люди і спричинюють симптоми захворювання. Ці токсини поділяють на дві групи:
- екзотоксини - сполуки, які виділяються бактеріями під час їхнього росту та життя;
- ендотоксини - виділяються мертвими бактеріями в процесі руйнування клітини.
Більшість бактерійних інфекцій мають гнійний характер - у хворого спостерігаються виділення, зазвичай жовті або жовто-зелені, хоча бувають й виключення. В той самий час вірусні інфекції характеризуються водянистими або слизовими виділеннями, а гнійними вони стануть лише з приєднанням до вірусів бактерій, на тлі ослаблення організму пацієнта. Так, при грипозній пневмонії, кашель спочатку сухий (у організмі активний вірус грипу), а пізніше починається виділення мокроти, іноді з прожилками крові - це приєднується бактерійна інфекція.
Небезпечною бактеріальною інфекцією є туберкульоз. Він розвивається повільно, а мокрота (яка має вигляд слизу, рідко - гнійна) з'являється на пізніх стадіях, коли ушкодження легень може бути значним, включно із утворенням кавернозних порожнин - ділянок легень із цілком знищеною здоровою тканиною.
Діагностика бактеріальних інфекцій різноманітна, в ній можна виділити декілька великих груп аналізів:
- найточніші результати надають методи із застосування полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), які спирається на виявлення ДНК або РНК мікроорганізмів. Вони дозволяють визначити наявність бактерій в різному біологічному матеріалі (крові, сечі, лікворі, мазку тощо) навіть якщо їхня кількість вкрай мізерна;
- серологічне дослідження активно призначається діагностами. Воно полягає в виявленні імуноглобулінів (антитіл) до бактерій в біологічному матеріалі пацієнта. Антитіла володіють високою специфічністю - тобто одній бактерії переважно відповідає одне відоме антитіло. Отже їхнє виявлення є ознакою наявності мікроорганізму в тілі пацієнта (дослідження вимагає повторних аналізів для встановлення динаміки змін кількості імуноглобулінів і дозволяє визначити стадію захворювання);
- широко застосовують бактеріологічне дослідження із "посівом" біологічного матеріалу. Для цього аналізу біологічний матеріал наноситься на поживне середовище і поміщається в умови, сприятливі для росту бактерій. Після деякого часу (час інкубації) зразок дістають і досліджують візуально та під мікроскопом. Незважаючи на досить значну тривалість проведення цього аналізу, він надає унікальну можливість відразу перевірити дію антибіотиків на знайдені бактерії і відібрати найбільш дієвий препарат для лікування.
- дослідження біологічного матеріалу під мікроскопом (мікросокпія). Матеріал переважно наносять на скло, фарбують та вивчають під збільшенням. Самий давній метод, який досі використовують для встановлення деяких діагнозів - наприклад відкриту форму туберкульозу можна діагностувати лише після підтвердження наявності мікобактерій (паличок Коха) в мокротинні хворого.
Бактерійні інфекції переважно лікують антибіотиками. Відмітимо, що на віруси антибіотики не діють. При лікуванні антибіотиками слід мати на увазі, що їхнє безконтрольне використання, недотримання термінів і часу прийому препарату, сприяє формуванню небезпечних бактерій, стійких до ліків. Окрім цього, антибіотики можуть викликають деякі побічні ефекти, у тому числі дисбактеріоз - порушення якісного і кількісного складу мікрофлори, проте користь від їхнього використання значно перевищує ризик ускладнень. Лікарі можуть призначити антибіотики при лікуванні вірусних захворювань з метою запобігти приєднанню бактеріальної інфекції до вірусної.